Згідно з вимогами статті 102¹ Кодексу законів про працю України сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця — фізичної особи.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2022 р. № 1047-р скасовано наказ Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 28 червня 1993 року № 43, а також постановою Кабінету Міністрів від 22 листопада 2022 року № 1306 скасовано постанову «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 3 квітня 1993 року № 245.

Скасування зазначених документів знімає обмеження щодо тривалості робочого часу на роботі за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій.

Саме цими документами було визначено, що тривалість роботи за сумісництвом не може бути більшою чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день, а загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не могла перевищувати половини місячної норми робочого часу.

В той же час, окремим категоріям працівників державного сектору економіки необхідно пам’ятати про обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції», винятком яких становить викладацька, наукова і творча діяльності, медична практика, інструкторська та суддівська практика зі спорту.

Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Отже, за умови роботи за сумісництвом особа  не може працювати без вихідних та з навантаженням більше, ніж передбачено вимогами чинного законодавства.