Запис співбесіди може здаватися хорошим способом захистити себе у разі конфлікту або просто не пропустити важливі деталі. Водночас аудіо- чи відеофіксація розмови стосується права на приватність і законодавства про персональні дані. Чи має кандидат право записувати співбесіду без попередження? Чи може роботодавець робити те саме? І чи можна використати такий запис у суді? Відповідає Інеса Летич, радниця Asters, для budni.robota.ua

Чи законно кандидату записувати співбесіду на відео/диктофон без попередження роботодавця?

Золоте правило з точки зору українського законодавства та судової практики – проводити будь-яку відео- чи аудіо фіксацію лише за згодою осіб, яких будуть записувати. З цим ми регулярно стикаємось на практиці, наприклад, коли перед розмовою з оператором кол-центру прослуховуємо інформацію про те, що розмова може бути записана.

Законодавче підґрунтя для такого висновку встановлено, зокрема, ст. 307 Цивільного Кодексу України. Відповідно до цієї статті, фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Загальний виняток – якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру. Зрозуміло, що співбесіду таким заходом публічного характеру назвати важко.

Окрім того, відео- чи аудіозапис голосів буде вважатися обробкою персональних даних, яка, за Законом України «Про захист персональних даних», можлива лише за згодою відповідних осіб.

Звісно, можуть бути винятки, наприклад, коли йде мова про серйозну загрозу правам людини. Проте такі ситуації є дійсно поодинокими.

Чи потрібно повідомляти рекрутера або роботодавця про те, що розмова записується?

Так, потрібно повідомляти та отримати згоду на запис. Такий підхід буде відповідати як вимогам законодавства, так і загальним очікуванням щодо порядності та відповідальності кандидата.

Водночас на практиці таким запитом представника потенційного роботодавця часто можна поставити у незручне становище. Як правило, особи, які проводять співбесіду, можуть не бути знайомими із вимогами законодавства у цій сфері та не мати спеціальних внутрішніх політик щодо таких ситуацій. Тому подібний запит кандидата може інколи поставити представників компанії в глухий кут.

Чи може роботодавець заборонити запис співбесіди? На яких законодавчих підставах?

Так, роботодавець може відповісти забороною, посилаючись на те, що співбесіда не є заходом публічного характеру і на її запис відповідні представники компанії не дають своєї згоди.

До цього варто поставитися з розумінням, адже особи, які проводять співбесіду, насамперед є приватними особами, які виконують свою роботу. Тому цілком природно, що вони можуть не погоджуватися на те, щоб їхні голоси чи зображення безконтрольно поширювалися, навіть якщо запис було зроблено на роботі.

Тому у роботодавця є право на відмову без зазначення причин. Разом з тим, причини можуть бути й більш серйозного чи комерційного характеру. Наприклад, захист конфіденційної інформації чи комерційної таємниці роботодавця.

Чи можна використовувати відео- або аудіозапис співбесіди як доказ у суді, якщо виникне дискримінація під час найму?

Загалом цивільне процесуальне законодавство допускає використання електронних доказів, зокрема аудіо- та відеозаписів. Тож теоретично така можливість існує.

Однак суд оцінюватиме не лише зміст запису, а й спосіб його отримання, а також автентичність, цілісність, належність і допустимість як доказу. Тому якщо на запис була надана згода осіб, що проводили співбесіду, і надання такої згоди підтверджено доказами чи не заперечується самими особами, такий запис може бути визнаний належним і допустимим доказом у суді.

Якщо запис було зроблено без дозволу, найімовірніше, суди розцінюватимуть його як недопустимий доказ і не братимуть до уваги.

Навіть якщо запис було отримано законно, він може бути врахований судом як доказ дискримінаційних висловлювань або інших неправомірних дій під час відбору кандидатів, але лише в сукупності з іншими доказами. Водночас сам по собі такий запис не гарантує позитивного рішення суду.

Чи може кандидат опублікувати запис співбесіди або її фрагменти в соціальних мережах? Які правові ризики це може мати?

Таке опублікування можливе лише за наявності згоди осіб, яких було записано. Поширення аудіо- чи відеозапису співбесіди без такого дозволу може бути незаконним і, з юридичної точки зору, створює значно більше ризиків, ніж сам факт здійснення запису.

Публікація запису може порушувати права потенційного роботодавця або його представників, зокрема право фізичної особи на приватність, а також права роботодавця щодо захисту конфіденційної інформації чи комерційної таємниці.

Ба більше того, подібні дії кандидата навряд чи можна назвати добросовісними у більшості випадків, а тому публікація може, перш за все, зашкодити самому кандидату та його репутації. 

Чи має право роботодавець самостійно записувати співбесіду? Чи повинен він повідомити про це кандидата та отримати його згоду?

Правила є дзеркальними й стосовно роботодавця: він також повинен повідомити кандидата про запис співбесіди та отримати його згоду.

На практиці роботодавці нерідко повідомляють про запис у запрошенні на співбесіду або безпосередньо перед її початком.

Якщо співбесіда проходить онлайн (Zoom, Google Meet, Microsoft Teams), чи змінюються правила щодо аудіо- та відеозапису?

Загалом ні. Сам по собі онлайн-формат не змінює основних правових підходів до здійснення запису.

Водночас більшість платформ мають вбудовану функцію запису, яка автоматично повідомляє всіх учасників про початок запису. Якщо використовується саме така функція, всі учасники, як правило, бачать відповідне повідомлення.

Інша ситуація виникає, коли одна зі сторін використовує сторонні програми або інші технічні засоби для прихованого запису. У такому випадку загальні правила залишаються такими самими: особу, яку записують, необхідно попередити про запис і отримати її згоду.