29 квітня 2026 року Верховний Суд у справі № 160/24879/25 ухвалив важливе рішення для всіх роботодавців, які оскаржують штрафи Держпраці та намагаються зупинити їх примусове стягнення через суд.

Суд чітко дав зрозуміти: самого факту відкриття виконавчого провадження та арешту рахунків недостатньо для забезпечення позову.

У чому суть спору?

Товариство отримало штраф у розмірі 128 000 грн за недопущення до проведення перевірки з питань додержання трудового законодавства.

Після того як штраф не був сплачений добровільно, Держпраці передала постанову на примусове виконання. Державний виконавець відкрив виконавче провадження та наклав арешт на рахунки підприємства.

Компанія звернулася до суду не лише з позовом про скасування штрафу, а й попросила тимчасово зупинити його стягнення до завершення розгляду справи.

Суди першої та апеляційної інстанцій підтримали підприємство. Проте Верховний Суд зайняв іншу позицію.

Чому Верховний Суд став на бік Держпраці?

Головний аргумент підприємства полягав у тому, що арешт рахунків може ускладнити надання житлово-комунальних послуг мешканцям багатоквартирних будинків, а також завдати істотної шкоди господарській діяльності.

Однак Верховний Суд зазначив: такі твердження повинні підтверджуватися конкретними доказами.

Суди попередніх інстанцій не перевірили:

• фінансовий стан підприємства;
• обсяг його оборотних коштів;
• залишки на рахунках;
• наявність інших активів;
• співвідношення штрафу до фінансових можливостей компанії.

Фактично позивач обмежився загальними твердженнями про можливі негативні наслідки, але не довів, що штраф у 128 000 грн реально поставить під загрозу його діяльність.

Важливий висновок: ризики бізнесу потрібно доводити

Верховний Суд наголосив, що підприємницька діяльність завжди пов'язана з ризиками.

Сам по собі факт того, що виконання рішення державного органу створює для бізнесу фінансові труднощі, не означає автоматичного права на забезпечення позову.

Для отримання судового захисту необхідно надати докази того, що:

• невжиття заходів забезпечення дійсно унеможливить ефективний захист прав;
• негативні наслідки будуть істотними та непропорційними;
• подальше відновлення прав вимагатиме значних витрат або окремих судових процесів.

Що означає ця постанова для роботодавців?

Рішення фактично формує практичний стандарт доказування у спорах щодо штрафів Держпраці.

Якщо роботодавець просить суд зупинити стягнення штрафу, йому варто підготувати:

• фінансову звітність;
• банківські виписки;
• інформацію про рух коштів;
• розрахунки впливу штрафу на господарську діяльність;
• докази можливого порушення прав працівників, контрагентів або споживачів послуг.

Без таких документів шанси на забезпечення позову суттєво зменшуються.

Практичне значення рішення

Верховний Суд вкотре підтвердив: забезпечення позову є винятковим інструментом, а не автоматичною реакцією на оскарження штрафу.

Тому роботодавцям варто пам'ятати: якщо штраф Держпраці вже перебуває на примусовому виконанні, для його тимчасового блокування необхідно не лише посилатися на ризики, а й переконливо довести їх документально. Інакше навіть арешт рахунків та відкрите виконавче провадження не стануть достатньою підставою для зупинення стягнення.