Стаття 38 Кодексу законів про працю України зобов’язує роботодавця розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник, якщо його заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (перелік причин наведений у статті).

Крім того, стаття 4 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачає, що в зв’язку з веденням бойових дій у районах, де розташоване підприємство, та існування загрози для життя й здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою в строк, зазначений у його заяві.

Якщо роботодавець відмовляється прийняти заяву та звільнити працівника, це буде  порушенням трудового законодавства, й у такому випадку рекомендується:

– надіслати заяву поштою (рекомендованим листом із описом вкладення);

– надіслати скан-копію електронною поштою або месенджером, якщо це передбачено трудовим договором;

– звернутися до Державної служби України з питань праці.

Роботодавець може відмовити у звільненні в строк, про який просить працівник, тільки у випадках, коли він залучений до виконання суспільно корисних робіт або робіт на об’єктах критичної інфраструктури.