У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 15161 від 9 квітня 2026 року, який пропонує змінити підхід до визначення строків накладення дисциплінарних стягнень при триваючих порушеннях трудових обов’язків.

Йдеться про важливе питання, яке роками викликало спори між працівниками та роботодавцями.

У чому проблема зараз

Чинна редакція ст. 148 КЗпП передбачає:

• стягнення застосовується не пізніше 1 місяця з дня виявлення проступку
•  і не пізніше 6 місяців з дня його вчинення

Але при триваючих порушеннях виникає складність:

• коли саме вважати порушення “вчиненим”
• з якого моменту рахувати строки
• чи не пропущені строки для догани або звільнення

Позиція Верховного Суду, яка є основою для данного законопроєкту

У постанові Верховного Суду №392/404/22 від 13.08.2025 сформульовано важливі підходи:

• місячний строк рахується з дня, коли керівнику стало відомо про проступок
• шестимісячний строк є граничним (обмежувальним)
• триваюче порушення — це порушення, яке:

- має безперервний характер

- триває у часі

- не має чітко визначеного моменту вчинення

- припиняється лише після виявлення або усунення

Тобто фактично порушення “існує” до моменту його фіксації.

Що пропонує законопроєкт № 15161

Законопроєкт уточнює днем виявлення триваючого порушення вважається день складення акта або іншого документа, що його фіксує

Саме з цієї дати:

• починається відлік 1-місячного строку
• формується доказова база для дисциплінарного стягнення

Що це означає для роботодавців

Якщо зміни ухвалять:

• потрібно обов’язково документувати порушення (акти, службові записки)
• фіксація стане ключовим доказом у спорах
• зменшиться ризик скасування догани через “спірні строки”

Водночас зростає відповідальність за правильне оформлення документів.

Що це означає для працівників

Важливий момент: відсутність реакції роботодавця певний час ≠ пропуск строків

Якщо порушення:

• має триваючий характер
• буде зафіксоване документально
• строк почне рахуватися саме з моменту оформлення акта

Потенційні ризики та дискусії

Законопроєкт може викликати питання:

• що саме вважати триваючим порушенням
• чи не зловживатимуть роботодавці “пізнім оформленням” актів
• як узгодити це з 6-місячним обмеженням

Головний висновок

Законопроєкт №15161 фактично змінює акцент:

• було: момент фактичного виявлення
• стане: момент документального оформлення

А з урахуванням позиції Верховного Суду:

• триваюче порушення — це процес, а не одноразова подія
• строки залежать від факту фіксації

Практичний підсумок

Роботодавцям — фіксуйте порушення одразу і правильно

Працівникам — не розраховуйте лише на “сплив строків”

У спорах — ключове значення матиме документ, а не лише факт

У разі прийняття змін кадрова документація стане вирішальним фактором у трудових конфліктах.