Норма статті 10 Закону України «Про відпустки», відповідно до якої загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, – 69 календарних днів, стосується лише щорічних відпусток. А от до соціальної відпустки на дітей її не застосовують.

У статті 20 згаданого закону визначено, що додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, надаються понад щорічні відпустки, передбачені статтями 6, 7 і 8 закону «Про відпустки» (щорічна основна відпустка, щорічна додаткова відпустка за роботу зі шкідливими й важкими умовами праці та за особливий характер праці), а також понад щорічні відпустки, встановлені іншими законами та нормативно-правовими актами.

Це означає, що соціальна відпустка на дітей не включається до граничної тривалості щорічної відпустки 59 чи 69 днів, а надається понад щорічну відпустку.