Напевно, ви й самі не раз ловили себе на думці, що після відпустки потрібен ще тиждень відпочинку, щоб оговтатися. І в цьому справді є частка правди, розповідає Тетяна Панасюк, психологиня, НЛП-практикиня, психосоматологиня, системна розстановниця, інструкторка з тетахілінгу, спеціалістка кризового консультування, для budni.robota.ua

Парадоксально, але навіть на початку відпустки нам не завжди легко переключитися на відпочинок. Перші дні мозок продовжує «жити роботою»: прокручувати робочі питання, хвилюватися, чи всі справи передані колегам, думати, що відбувається в офісі без нас. У результаті замість повного перезавантаження ми залишаємося в напрузі – і саме це згодом ускладнює повернення до робочого ритму.

Після повернення до роботи запускається зворотний процес: фізично ви вже на робочому місці, але внутрішньо – ще десь біля моря, у тиші гір або в теплих спогадах про неквапливі ранки. Мислення сповільнюється, концентрація знижується, може з’являтися легка ностальгія.

Важливо розуміти: це абсолютно природний процес адаптації нервової системи, а не лінь і не слабкість.

Як нервова система реагує на відпочинок і роботу

З погляду фізіології за відпочинок і відновлення відповідає парасимпатична нервова система, а за активність та робочу діяльність – симпатична.

Під час відпустки активується саме парасимпатична нервова система: вона відповідає за спокій, відновлення ресурсів і життя без постійної напруги. Повернення до робочого ритму потребує часу, щоб знову «перемкнутися» на інший режим роботи організму.

Тобто, нервова система буквально переходить у режим відновлення:

• уповільнюється загальний темп; 
• сповільнюється серцебиття;
• дихання стає глибшим і рівнішим;
• розслаблюються м’язи;
• покращується травлення;
• знижується рівень кортизолу;
• з’являється відчуття спокою і безпеки;
• нормалізується сон;
• тіло починає по-справжньому відпочивати;
• зростає здатність відчувати задоволення.

Після повернення до роботи знову активується симпатична нервова система, яка відповідає за дію, напругу та виживання. Це про режим і графік, зобов’язання, дедлайни, очікування та відповідальність.

У цей момент запускаються протилежні процеси:

• пришвидшується серцебиття;
• підвищується артеріальний тиск;
• дихання стає більш поверхневим;
• м’язи напружуються;
• звужується увага (фокус спрямований лише на задачу або потенційну загрозу);
• зростає рівень адреналіну та кортизолу;
• уповільнюється травлення;
• може з’являтися дратівливість.

Чому психіка переживає це як стрес

Психіка сприймає цю зміну як втрату простору – навіть якщо робота улюблена. Перехід між режимами відпочинку й роботи є стресом для нервової системи.

Мозку потрібен час на адаптацію. Це не лінь і не відсутність мотивації, а період повторної адаптації – подібний до стану після перельоту в інший часовий пояс.

Часто саме відпустка підсвічує втому, якої раніше не помічали. У тиші й сповільненні людина раптом усвідомлює:

• «Я насправді дуже втомилась»;
• «Я не хочу повертатися в цей ритм»;
• «Мені важко навіть думати про роботу».

Так проявляється накопичене виснаження, яке стає помітним лише тоді, коли зникає постійна напруга й з’являється простір для відчуттів.

Отже, післявідпускний стрес – це не слабкість.

Це сигнал про те, що:

• організм живий і чутливий;
• він відчув різницю між режимами;
• йому важливо, в якому ритмі ви живете.

Як адаптуватися після відпустки: практичні поради

• не вимагайте від себе 100% продуктивності у перші 3-5 днів;
• повертайтеся до роботи через дрібні, прості завдання;
• залишайте в буднях складові відпустки – прогулянки, паузи, тишу;
• не сваріть себе за «повільність».