Відповідно до частини другої статті 10 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР (далі — Закон № 108) роботодавець зобов’язаний проводити достовірний облік виконаної роботи працівників. Обліковим документом такої роботи є табель обліку використання робочого часу (типова форма № П-5, затверджена наказом Держкомстату України від 5 грудня 2008 року № 489), відповідно до якого умовним позначенням годин роботи у вихідні та святкові дні є буквений код «РВ», цифровий «06» і зазначаємо кількість фактично відпрацьованих годин.

Нагадаємо, що згідно зі ст. 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану не застосовуються норми ст. 73 КзпП України. Тож офіційними вихідними залишаються лише субота та неділя. У разі встановлення нормальної тривалості робочого часу понад норму, встановлену відповідно до законодавства, оплата праці здійснюється у розмірі, збільшеному пропорційно до збільшення норми праці.

Тож, робота у вихідні під час воєнного стану оплачується так само, як і в мирний час, за вибором працівника та за згодою сторін: надається інший день відпочинку (відгул) або грошова компенсація у подвійному розмірі відповідно до статті 107 КЗпП України. Вибір виду компенсації узгоджується з працівником перед оформленням наказу, при цьому працівник має право обрати варіант компенсації.