У транспортному бізнесі витрати на персонал складають вагому частину бюджету. Тому частина перевізників намагається оптимізувати їх за допомогою «спрощених схем». Найпопулярніша з них — замість трудового договору підписати з водієм цивільно-правовий договір (ЦПХ), пояснює Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради

На перший погляд, це виглядає привабливо: менше податкове навантаження, відсутність обов’язку нараховувати лікарняні чи оплачувані відпустки. Але на практиці таке рішення створює серйозні юридичні ризики, які можуть коштувати бізнесу в рази більше, ніж офіційне оформлення працівника.

Водій = персонал, а не підрядник

Закон України «Про автомобільний транспорт» (ст. 16) прямо визначає: водій, що виконує перевезення, є персоналом автомобільного транспорту. А відносини з персоналом регулюються трудовим законодавством, тобто Кодексом законів про працю (КЗпП).

Це означає, що водія не можна розглядати як незалежного виконавця послуг. Роботодавець зобов’язаний:

• організовувати робочий час і відпочинок водія (не більше 40 годин на тиждень);
• забезпечувати регулярні медичні огляди;
• створювати умови праці та дотримуватися вимог охорони праці;
• підтверджувати кваліфікацію (наприклад, з 20 серпня 2025 року — обов’язкова картка професійної компетентності водія для міжнародних перевезень).

Усі ці обов’язки неможливо виконати через договір ЦПХ, адже його суть — разове виконання роботи з конкретним результатом. Натомість діяльність водія має системний, контрольований характер і напряму пов’язана з основною діяльністю перевізника.

Як інспектори відрізняють ЦПХ від трудових відносин

Держпраці при перевірках аналізують фактичні обставини. Якщо є хоча б кілька ознак трудових відносин — договір ЦПХ вважається підміною.

Основні маркери:

• підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку;
• робота на техніці та з матеріалами роботодавця;
• встановлений графік роботи;
• виконання постійної функції (водій як штатна посада, а не разова послуга);
• систематичні виплати двічі на місяць, а не одноразовий розрахунок за актом;
• тривалі, безперервні відносини;
• надання відпусток, лікарняних тощо.

Наявність трьох і більше таких критеріїв — достатня підстава для визнання відносин трудовими.

Які наслідки для перевізника

Оформлення водія за ЦПХ фактично прирівнюється до роботи «в тіні». Наслідки можуть настати одразу з трьох напрямів:

Штраф Держпраці:

• для єдинників І–ІІІ груп перше порушення завершується попередженням;
• для компаній на загальній системі — штраф у 10 мінімальних зарплат (станом на 2025 рік — 80 тис. грн);
• повторне порушення — 30 МЗП (240 тис. грн).

Перевірка ДПС:

• донарахування ЄСВ, ПДФО і військового збору за весь період роботи водія;
• штрафи і пеня;
• адмінштраф на керівника — від 8 500 грн.

Подвійний удар: податкова передає інформацію до Держпраці, яка без додаткової перевірки накладає свій штраф. Один візит ДПС може автоматично запустити всю «ланцюгову реакцію».

Приклад розрахунку ризиків

Уявімо, що водій рік працював за ЦПХ з виплатою 20 000 грн щомісяця:

ЄСВ (22%) — 52 800 грн;

ПДФО (18%) — 43 200 грн;

військовий збір (5%) — 12 000 грн;

штраф Держпраці — 80 000 грн;

адмінштраф на керівника — від 8 500 грн.

Разом: майже 197 тис. грн мінімальних втрат без урахування пені та додаткових санкцій.

Висновок

Договір ЦПХ із водієм — це не оптимізація, а пряма юридична пастка. Такий підхід може створити потрійний фінансовий удар: штрафи, донарахування податків і адмінвідповідальність.

Єдиний законний та безпечний варіант для перевізника — оформлювати водіїв за трудовим договором. Це не лише захищає бізнес від контролюючих органів, а й формує репутацію відповідального роботодавця.