Відповідно до статті 22 Закону України від 23.09.99 N 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 1105) страхова виплата у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначається та надається за основним місцем роботи (діяльності).

Нормою частини третьої статті 22 Закону N 1105 визначено, що рішення про призначення страхової виплати приймається страхувальником або уповноваженими ним особами. Страхувальник або уповноважені ним особи здійснюють контроль за правильністю нарахування і своєчасністю здійснення страхових виплат, приймають рішення про відмову в призначенні або припинення страхових виплат (повністю або частково), розглядають підставу і правильність видачі документів, які є підставою для надання страхових виплат.

Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причини відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п'яти днів після прийняття відповідного рішення, відповідно до частини 1 статті 24 Закону N 1105.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону N 1105 застрахована особа має право на оскарження дій страховика, роботодавця щодо надання страхових виплат і соціальних послуг та судовий захист своїх прав.

Враховуючи викладене, у разі отримання від роботодавця відмови у наданні страхової виплати застрахована особа за захистом своїх прав може звернутися до суду відповідно до частини першої статті 9 Закону N 1105.

Лист ПФУ від 14.09.2025 р. N 36524-47965/К-03/8-2800/25