Допомогу по тимчасовій непрацездатності призначають за основним місцем роботи або діяльності, незалежно від типу договору: трудового, гіг-контракту чи цивільно-правового. Це прописано у ч. 1 ст. 22 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.99 р. № 1105-XIV, нагадує Майя Мальцева, провідний бухгалтер-аналітик Бухгалтер.ua.

Середньоденну заробітну плату для розрахунку страхових виплат визначають за останні 12 місяців роботи, що передують місяцю настання страхового випадку. При цьому враховують лише фактично відпрацьований час, а періоди, коли працівник не працював з поважних причин (наприклад, через хворобу, декрет, військову службу чи призупинення трудового договору через війну), не включають до розрахунку.

Якщо працівник не працював цілий місяць з поважної причини, цей місяць необхідно повністю виключити з розрахункового періоду, разом із усіма календарними днями та нарахованою зарплатою за цей час. Новації стосуються страхових випадків, що настали з 18.07.2025 р., згідно з постановою КМУ № 837.

Отже, у листі від 17.09.2025 р. N 2800-030401-8/62282 зазначено: якщо страховий випадок настав 01.08.2025 р., то місяць, у якому працівник не працював жодного дня з поважних причин, повністю виключається з розрахункового періоду разом із календарними днями такого місяця та нарахованою в ньому зарплатою.