Для підтвердження свого статусу «одинокої матері» та отримання соцвідпустки на дітей працівниця має надати певні документи за місцем роботи. Зокрема такими документами можуть бути: свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про розірвання шлюбу та документи, що підтверджують відсутність участі батька у вихованні

Стаття 10 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки» надає одинокій матері право на щорічну додаткову оплачувану відпустку тривалістю 10 календарних днів.

У законодавстві про працю відсутнє визначення поняття «одинока мати». Нею, відповідно до постанови Пленуму ВСУ від 06.11.1992 № 9, вважаються:

• жінка, яка не перебуває в шлюбі, і в свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини, або запис про батька зроблений у встановленому порядку за вказівкою матері;
• вдова;
• інша жінка, яка виховує й утримує дитину сама.

До останньої категорії (тобто жінок, які виховують й утримують дитину самі), згідно з роз’ясненням Мінекономіки, належать:

• розлучена жінка (умова щодо самостійного виховання дитини має бути підтверджена);
• жінка, яка виховує дитину без батька, зокрема, жінка, яка народила дитину, не перебуваючи в шлюбі, й при цьому батько визнав дитину;
• жінка, яка вийшла заміж, але її дитина новим чоловіком не всиновлена, оскільки батько в дитини є.

Чинне законодавство не визначає конкретного переліку документів, які має пред’явити одинока мати для підтвердження свого статусу та отримання додаткової соціальної відпустки. Тож роботодавцю пред’являють будь-який офіційно складений, оформлений і засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує відсутність участі батька у вихованні дитини. Роботодавець, врахувавши надані документи, ухвалює рішення про надання додаткової соціальної відпустки.