Відповідно до статті 43 Конституції України, громадянам гарантується захист від незаконного звільнення, зазначає Юлія Рябець, старша юристка практики Супроводу бізнесу Juscutum, budni.robota.ua

У разі, якщо працівник вважає, що підстав для звільнення зі сторони роботодавця не було і хоче зобовʼязати роботодавця до законних дій (оскільки законодавство містить вичерпний перелік підстав для звільнення працівника роботодавцем), йому необхідно буде довести це шляхом судового процесу. Як показує судова практика, суд у більшості випадків на стороні працівника, але для цього, звісно, необхідно мати аргументацію та доказову базу, яку зможе забезпечити кваліфікований юрист. Якщо ж говорити про успішні результати судових справ щодо незаконних звільнень, то це буде:

• поновлення на роботі;
• стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу;
• можливо, ще й моральна компенсація, якщо є підстави.

Що ще важливо у таких судових процесах – строк на звернення до суду скорочений, а саме в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

В окремих випадках ще однією опцією є кримінальне провадження. За незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою ст. 172 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність. У такому разі на роботодавця можуть:

• накласти штраф від 2 000 до 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 000 грн до 51 000 грн);
• позбавити його права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років;
• призначити виправні роботи на строк до 2 років або пробаційний нагляд на той самий строк.