Відповідно до пункту 12 частини першої статті 1 Закону України від 08.07.2010 N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", основне місце роботи — місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, та визначене ним як основне згідно з поданою заявою (до відкликання) та відомостями, що обліковуються в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру на її підставі.

Крім того, пунктом 3¹ частини другої статті 16 Закону України від 09.07.2003 N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що застрахована особа зобов'язана повідомляти страхувальника, в якого особа працює за основним місцем роботи, про визначення особою такого місця роботи як основного згідно з поданою нею заявою (до її відкликання).

Тобто з дня внесення відповідних змін основне місце роботи працівника може визначатися за його заявою.

Законодавством прямо не визначено форму і терміни подання такої заяви.

Разом з тим, Міністерство економіки України вважає, що працівник не може працювати за сумісництвом не маючи при цьому основного місця роботи.

Водночас законодавством не передбачено відповідальності роботодавця та працівника у випадку роботи працівника за сумісництвом без основного місця роботи.

Лист від 24.06.2024 р. N 4701-05/45070-09