Щодо оплати е-лікарняного за сумісництвом та визначення основного місця роботи
З 1 січня 2023 року до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) страхова виплата у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначається та здійснюється за основним місцем роботи (діяльності).
Основне місце роботи — це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, та визначене ним як основне згідно з поданою заявою (до відкликання) та відомостями, що обліковуються в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру на її підставі (пункт 12 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI).
Звертаємо увагу, що у разі тимчасової непрацездатності працівника роботодавець здійснює, як правило, крім випадків встановлених законодавством, дві виплати :
– оплату перших 5 днів непрацездатності, що виплачується за рахунок власних коштів.
– допомогу по тимчасовій непрацездатності за рахунок Пенсійного фонду, що призначається починаючи з шостого дня тимчасової непрацездатності.
Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є листок непрацездатності, який сформований в Електронному реєстрі листків непрацездатності.
Як засвідчує практика, мають місце непоодинокі випадки, коли на дату формування листка непрацездатності роботодавцем не було подано повідомлення про прийняття на роботу працівника, звіт з ЄСВ, допущені помилки службами персоналу, зокрема не розглянуті страхувальниками своєчасно заяви застрахованих осіб про зміну (відкликання) заяви щодо визначення основного місця роботи, не прийняті рішення про звільнення працівника, або не було оформлене звільнення працівника через бойові дії і втратою внаслідок цього зв’язку із роботодавцем, що призводить до непорозумінь, зокрема і тому, що у працівника, який при прийнятті на роботу вказав місце роботи як основне, вже є раніше визначене основне місце роботи за його заявою. З огляду на вищевикладене, у разі коли встановлено, що у працівника зазначене інше основне місце роботи, роботодавцям рекомендовано дотримуватися наступного алгоритму дій:
- Після прийняття листка непрацездатності розглянути та прийняти рішення про виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі або про відмову. Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності наведені в частині першій статті 16 Закону №1105.
- За відсутності підстав для відмови провести оплату перших 5 днів непрацездатності.
- Роз’яснити працівнику його обов’язки, як застрахованої особи щодо визначення основного місця роботи, а також вимоги законодавства щодо першочерговості реалізації права на допомогу по тимчасовій непрацездатності за основним місцем роботи.
У разі надання працівником повідомлення про відмову в призначенні допомоги за основним місцем роботи і у зв’язку із цим не отримання ним такої допомоги слід прийняти рішення щодо призначення допомоги працівнику та забезпечити її виплату в порядку і строки, встановлені законодавством.