До Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці звернулась пані Світлана  – власниця кав’ярні (підприємець з Донецької області, ВПО). З урахуванням всіх обставин і труднощів з якими вимушені стикнутися роботодавці в умовах війни пані Світлана запитала чи буде порушенням трудового законодавства оформлення баристою працівниці, яка вже є фізичною особою підприємцем (надалі ФОП), як підприємця, який здійснює підприємницьку діяльність за тією ж адресою або краще оформити з нею відносини як з найманим працівником.

Інспектором  праці було з’ясовано що співробітник буде знаходитись в приміщенні роботодавця, а саме одне приміщення розділене на робочу зону та зону для відвідувачів кав’ярні, які відокремлені один від одного меблями (скляна вітрина та барна стійка), також працівник в своїй діяльності (реалізація напоїв негайного приготування та готовими продуктами харчування) буде використовувати  матеріали і знаряддя праці роботодавця, проводити розрахунки з відвідувачами кафе за допомогою касового апарату роботодавця і працювати відповідно до зазначеного графіку роботи закладу, оплату праці планується проводити пропорційно до відпрацьованого часу (працівник  може виходити на роботу тільки  3 дні на тиждень).

Інспектором  праці  з урахуванням визначених умов здійснення діяльності запропоновано оформити працівника за трудовим договором, відповідно до вимог трудового законодавства, оскільки зазначений працівник не буде здійснювати самостійну підприємницьку діяльність.

Пані Світлана погодилась що в даному випадку є ризик кваліфікації контролюючими органами даних відносин, як підміна трудових відносин підприємницькими, тому після ознайомлення з доводами на користь оформлення працівниці на умовах трудового договору було прийнято рішення про оформлення трудового договору.