Як повідомляє Дебет-Кредит,  щороку на підприємствах до 25 січня (станом на 1 січня) мають бути сформовані списки персонального військового обліку. Але Порядком №1487 не передбачено подачу зазначених списків та відомостей до будь-якого органу – це внутрішній документ підприємства.

На підприємствах персональний військовий облік ведеться за списками персонального військового обліку. Форма списків затверджена в додатку 5 до Порядку №1487.

Також інформація про чисельність призовників, військовозобов’язаних та резервістів вноситься до відомості оперативного обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів (додаток 12 до Порядку № 1487). Цю відомість зберігають разом із Списками персонального військового обліку.

Зокрема, ми повідомляли про те, що за п. 40 Порядку №1487 щороку до 25 січня (станом на 1 січня) списки персонального військового обліку підписуються керівником державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, а також особою, відповідальною за ведення військового обліку.

Підкреслимо, що нормами Порядку не передбачено подачу зазначених списків та відомостей до будь-якого органу, установи, особи тощо. Тобто це суто внутрішній документ, до ТЦК його подавати не потрібно!

Особливості формування списків

Списки персонального військового обліку (додаток 5 до Порядку №1487) складаються окремо за такими групами:

• перша — список персонального військового обліку військовозобов’язаних (резервістів) офіцерського складу;
• друга — список персонального військового обліку військовозобов’язаних (резервістів) рядового, сержантського та старшинського складу;
• третя — список персонального військового обліку військовозобов’язаних та резервістів з числа жінок;
• четверта — список персонального військового обліку призовників.

Відомості щодо військовозобов’язаних, яким видано мобілізаційні розпорядження, виокремлюються у кожній групі за відповідними командами — у послідовності зростання нумерації команд. Особи, які проходять службу у військовому резерві, обліковуються як військовозобов’язані, яким видано мобілізаційні розпорядження (п. 36 Порядку №1487).

Також за п. 43 Порядку №1487 відомості щодо військовозобов’язаних, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час, виокремлюються у списках персонального військового обліку військовозобов’язаних.

До списків кожної групи формується справа, у якій зберігаються копії військово-облікових документів призовників, військовозобов’язаних та резервістів. 

Списки та відомість можна вести в електронній та/або паперовій формі.

При заповненні Списку персонального військового обліку можуть виникнути питання щодо заповнення граф 11 «Адреса задекларованого (зареєстрованого) місця проживання», 12 «Адреса місця проживання». З одного боку, за Порядком № 1487 цю інформацію слід заповнити у додатку 5. Якщо додаток буде заповнений неповністю, то можуть визнати, що військовий облік на підприємстві ведеться з порушенням.

Але в статті 25 КЗпП зазначається, що при укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які влаштовуються на роботу, відомості про реєстрацію місця проживання чи перебування. 

Тож роботодавець має непросту ситуацію, і її слід вирішувати, на нашу думку, через діалог саме з працівником і просити надати таку інформацію, аби не порушувати Правила ведення військового обліку. Хоча, разом з тим, вважаємо, що в одному з згаданих нормативних актів мають бути зміни для уникнення непорозумінь між роботодавцем і ТЦК та між роботодавцем і працівником! Але поки їх так й не внесено.

На підставі яких документів слід вести військовий облік

Ведення військового обліку відбувається на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

 Військово-обліковими документами є:

• для призовників — посвідчення про приписку до призовної дільниці;
• для військовозобов’язаних — військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного;
• для резервістів — військовий квиток.

Що буде за неведення списків та таблиць?

За ст. 210-1 КпАП порушення в особливий період (тобто, зокрема, і протягом дії воєнного стану – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб – від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5100 до 8500 грн).