Відповідно до статті 56 КЗпП за угодою між працівником і роботодавцем може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На просьбу вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, роботодавець зобов’язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Таким чином, якщо сторони трудового договору дійшли взаємної згоди щодо роботи  на умовах неповного робочого часу, то взяті сторонами зобов’язання повинні виконуватись. При цьому законодавство про працю не обмежує права сторін змінити умови трудового договору щодо визначеної раніше тривалості робочого часу, в тому числі і на певний період.

Оплата праці в цих випадках провадиться пропорціонально відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Якщо зміна істотних умов трудового договору здійснюється за ініціативи  роботодавця, то такі зміни можуть бути запроваджені  під час воєнного стану не раніше повідомлення працівника про такі зміни та за згоди самого працівника. (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 5 березня 2022 року № 2136-IX (далі — Закон №2136)

До істотних умов трудового договору  з урахуванням інтересів конкретного працівників можуть бути віднесені також встановлення або скасування деяких додаткових елементів у трудовій функції, якщо основна трудова функція при цьому не змінюється, відбуваються збільшення або зменшення обсягу роботи, ступеня самостійності і відповідальності працівника,  шкідливості роботи тощо. Приклади можливих змін істотних умов праці наведені Пленумом Верховного Суду України у пункті 10 постанови від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»

Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 КЗпП.

При припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 КЗпП  працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Порядок і форма внесення змін до трудового договору, в тому числі змін умов договору на певний період щодо тривалості робочого часу у період дії воєнного стану визначаються  за взаємною згодою сторін (ч.1 ст.2 Закону № 2136 ).