Документом визначено організаційно-правові засади, порядок і способи вирішення колективних трудових спорів шляхом вирішення існуючих проблем:

• необхідність законодавчого розподілу колективного трудового спору (КТС) на «спори про права» та на «спори про інтереси» та визначення шляхів їх вирішення;
• оновлення інституту «страйк»;
• розширення інституту альтернативних способів вирішення колективних трудових спорів;
• порядку повідомної реєстрації та вирішення КТС (конфлікту);
• необхідність посилення відповідальності сторін КТС (конфлікту) за ухилення від примирних процедур і невиконання рішень примирних органів;
• проблеми з оплатою послуг з посередництва і трудового арбітражу;
• необхідність трансформації «незалежного посередника» в «трудового медіатора» тощо.