Як зазначено у листі Мінекономіки від 18.08.2023 № 4706-05/43457-09:

Статтею 119 Кодексу законів про працю України передбачено гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов’язків. Частиною третьою зазначеної статті передбачено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 11 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР “Про відпустки” щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі виконання працівником державних або громадських обов’язків, якщо згідно з законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати.

Ураховуючи зазначене, оскільки середня заробітна плата за працівником, прийнятим на військову службу за призовом під час мобілізації, не зберігається, частина щорічної відпустки на інший період не переноситься.