Порядок надання сумісникам щорічних відпусток

За загальним правилом право в працівника на щорічну відпустку в перший рік роботи настає по закінченню 6 місяців безперервної роботи на цьому підприємстві (ч. 5 ст. 10 Закону про відпустки). Однак ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки визначає категорії працівників, які за певних обставин мають право на щорічну відпустку повної тривалості до настання 6-місячного строку безперервної роботи в перший рік роботи на підприємстві. Серед них і сумісники, які можуть узяти щорічну відпустку на роботі за сумісництвом одночасно з відпусткою за основним місцем роботи (п. 6 ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки), нагадує Вячеслав Сідорський, консультант з бухгалтерського обліку та оподаткування, ЛІГА:ЗАКОН
У разі якщо відпустка за основним місцем роботи має більшу тривалість, то на роботі за сумісництвом можна взяти відпустку без збереження зарплати (до закінчення відпустки за основним місцем роботи) на підставі п. 14 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки.
А за умови, коли відпустка більшої тривалості на роботі за сумісництвом, Мінсоцполітики в листі від 12.08.2016 р. № 1294/13/84-16 пропонує такі варіанти для сумісника:
- можна на основному місці роботи працювати, а за сумісництвом – продовжувати перебувати у щорічній відпустці;
- на роботі за сумісництвом отримати компенсацію, якщо сумісник уже був у відпустці 24 к. дн. на роботі за сумісництвом на підставі ч. 4 ст. 24 Закону про відпустки;
- на основному місці роботи оформити декілька днів відпустки без збереження зарплати за згодою сторін на підставі ст. 26 Закону про відпустки.
Щодо щорічної додаткової відпустка
Такі відпустки надають за фактично відпрацьований час у робочому році, за який надається відпустка (ст. ст. 7 і 8 Закону про відпустки). Тому відпустку повної тривалості зазвичай не надають наперед (до закінчення робочого року, за який її надають).
Законодавство не встановлює прямих заборон щодо надання сумісникам щорічних додаткових відпусток за роботу в шкідливих, важких й особливих умовах праці. Але додаткові відпустки згідно зі ст. ст. 7 і 8 Закону про відпустки надають за таких умов:
- якщо працівник-сумісник працює у шкідливих і важких умовах чи в особливих умовах праці не менш як половину тривалості робочого дня, установленої для такої категорії працівників таких видів виробництв, цехів, професій, посад і ведуть облік робочого часу;
- за наявності шкідливих і важких умов праці, що підтверджено атестацією робочого місця;
- якщо конкретна тривалість такої щорічної додаткової відпустки для такої професії (посади, роботи) визначена в колективному чи трудовому договорі.
Чи можна працівникам, які працюють на умовах неповного робочого дня або неповного робочого тижня, надавати щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день?
Мінсоцполітики в листах від 10.10.2017 р. № 2536/0/101-17/284, від 02.02.2015 р. № 102/13/84-15 дійшло висновку: такі працівники (включаючи зайнятих неповний робочий день) мають право на відпустку за ненормований робочий день, але тривалість цієї відпустки залежить від зайнятості працівника в таких умовах, і ця можливість має бути передбачена колдоговором. А от працівники з підсумованим робочим часом не мають права на щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день.