Добровільність укладення колективних договорів передбачена Законом № 3356-XII.

Поряд із законодавчо визначеною добровільністю укладення колективного договору, нормами законодавства встановлені вимоги щодо обов’язковості регулювання трудових відносин локальними нормативно-правовим актами, зокрема відповідні вимоги встановлені щодо колективного договору у разі його укладення.

Відповідно до ст. 2 Закону України № 3356, ст. 11 КЗпП колективний договір укладається на підприємстві, в установі, організації, а також з фізичною особою, яка використовує найману працю.

Зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції.

У колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема нормування і оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.)

Відповідно до ст. 6 Закону № 108, ст. 96 КЗпП колективним договором, а якщо договір не укладався – наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу, виданим після погодження з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а в разі відсутності первинної профспілкової організації – з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників, встановлюються системи оплати праці.

Згідно норм ст. 15 Закону № 108, ст. 97 КЗпП форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, роботодавець зобов’язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності – з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок, посадових окладів працівникам, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються роботодавцем з урахуванням зазначених вище вимог

Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору (ст. 21 Закону № 108).

В період дії воєнного стану статтею 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136-IX роботодавцю надано право призупиняти дію окремих положень колективного договору. Водночас Закон № 2136 не вносить змін та не скасовує норми ст. ст. 6, 15 Закону «Про оплату праці», ст. ст. 96, 97 КЗпП щодо обов’язку роботодавця врегулювати питання оплати праці ( систем оплати праці, форм оплати праці, розмірів тарифних ставок і доплат, надбавок, премій та ін.) у колективному договорі, а у разі його не укладення погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності – з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Відповідно до статті 247 КЗпП виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі, організації разом з роботодавцем вирішує питання оплати праці працівників, форм і систем оплати праці, розцінок, тарифних сіток, схем посадових окладів, умов запровадження та розмірів надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних виплат.

Статтею 14 Закону № 12136 передбачено, що в період дії воєнного стану  професійні спілки повинні максимально сприяти забезпеченню обороноздатності держави та забезпечувати громадський контроль за мінімальними трудовими гарантіями, передбаченими цим Законом.

Таким чином у разі укладення колективного договору питання організації оплати праці  повинне бути предметом колективних переговорів, а відповідні погоджені сторонами умови викладені у колективному договорі.