Відповідно до частини першої статті 19 Закону України від 15.11.96 N 504/96-ВР "Про відпустки" (далі — Закон N 504) одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України).

З огляду на положення наведеної статті кожний з батьків дитини може скористатися відпусткою, якщо інший її не використав.

У зв'язку з цим, той з батьків дитини, хто претендує на отримання відповідної відпустки, повинен надати роботодавцю документ, що засвідчує факт її невикористання у відповідному робочому році.

Оскільки законодавством не визначено конкретного переліку таких документів, на нашу думку, роботодавцю може бути надано будь-який документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується, що відповідна відпустка не надавалась. Рішення про надання додаткової оплачуваної відпустки приймається керівником з урахуванням наданих документів.

Листі Мінекономіки від 05.06.2023 р. N 4706-05/26141-09