Босінг (від англ. boss) – це вид мобінгу, коли ініціатором мобінгу є керівник.

За даними досліджень, формами босінгу є:

• вербальна агресія: виявляється відкрито у присутності інших членів колективу. Керівник висловлює постійні претензії, сумніви щодо професіоналізму та компетентності, висуває безпідставні звинувачення, ставить провокаційні запитання;
• керівник грубо перебиває підлеглого, позбавляє його права висловлювати власну точку зору, постійно виражає незгоду з доказами працівника;
• керівник доручає підлеглому виконання роботи, яка є поза межами його компетенції, ставить нереальні терміни виконання;
• досягнення соціальної ізоляції людини (ігнорування підлеглого, невизнання результатів його роботи, оголошення бойкоту, відмова у спілкуванні, тощо);
• навмисне скорочення термінів виконання доручень, повільність в ухваленні рішень, які стосуються виконання підлеглим поставлених керівником завдань;
• умисне приховування повної і достовірної інформації. Без повного інформування підлеглий не зможе якісно виконати доручення і це можливо буде трактувати як некомпетентність;
• з метою морального гноблення співробітника робиться переміщення його робочого місця. При цьому членам колективу забороняється спілкуватися з колегою, допомагати йому у виконанні завдань, давати поради;
• навмисне поширення чуток, пліток та неправдивої інформації про підлеглого з метою псування його репутації.

Важливим чинником босінгу є вразливість працівника, відсутність дієвих механізмів захисту його трудових прав. Насамперед цьому сприяє тіньова зайнятість як наслідок відсутність соціальних гарантій. Все це дає можливість недоброчесному керівнику на трудову експлуатацію та психологічний тиск на працівника.