Питання страхування працівників регулюються Законом України "Про страхування" від 07.03.96 р. № 85/96-ВР, а також гл. 67 ЦКУ та § 2 гл. 35 ГКУ, зазначає ЛІГА:ЗАКОН

Страхування – вид договірних відносин щодо захисту інтересів осіб при настанні певних подій (ст. 1 Закону про страхування).

Сторонами договору страхування виступають страхувальник (юридична чи фізична особа) і страховик (суб'єкт, який має право на провадження страхової діяльності).

Страхування здійснюється на користь застрахованої особи, якою може бути як сам страхувальник, так і третя особа.

Законодавчо передбачено дві форми страхування – обов'язкове й добровільне.

Механізм страхування визначається положеннями розроблених страховиками актів і договорами.

Перелік обов'язкових видів страхування наведено в ст. 7 Закону про страхування.

Серед них можна виділити особисте страхування водіїв транспортних підприємств, порядок здійснення якого визначено Положенням № 959 (п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону про страхування).

Операції зі страхування не є об'єктом оподаткування ПДВ (пп. 196.1.3 ПКУ).

Суми внесків на обов'язкове страхування не включаються до загального оподатковуваного доходу працівника (пп. 165.1.5 ПКУ).

Відповідно до Закону № 2464 та Інструкції № 5 внески на обов'язкове страхування не входять до фонду оплати праці та, відповідно, не є об'єктом для нарахування й утримання єдиного соціального внеску.

Відображення в обліку витрат на обов'язкове страхування