Відпустка у зв'язку з навчанням належить до низки додаткових відпусток. Їх тривалість визначена ст. 216 КЗпП та ст. ст. 14 і 15 Закону "Про відпустки".

Підставами для надання такої відпустки є:

1) заява працівника та

2) довідка-виклик навчального закладу, у якій мають бути зазначені:

• форма навчання;

• рівень акредитації навчального закладу;

• курс, на якому працівник навчається.

Підприємство, установа зобов'язані надавати працівникові відпустку саме в той час, який визначив навчальний заклад. Ненадання відпустки у цей час не може бути обґрунтовано виробничою необхідністю. Закон вимагає створювати працівникам умови для поєднання роботи з навчанням.

Запровадження простою не може бути підставою для відмови працівникові в наданні оплачуваної навчальної відпустки. 

На час додаткових відпусток у зв'язку з навчанням (статті 211, 213, 216 КЗпП), за працівниками за основним місцем роботи зберігається середня заробітна плата.