Одним із пріоритетних напрямків роботи Держпраці та її територіальних органів, зокрема Східного міжрегіонального управління, залишається боротьба з нелегальною зайнятістю.

Нагадаємо, що офіційне працевлаштування починається саме з укладання трудового договору. Неофіційне працевлаштування — це такий вид відносин, при якому не укладається трудовий договір, адже саме трудовим договором регулюються будь-які взаємовідношення між працівником і роботодавцем. Тобто, нелегальним працевлаштуванням слід вважати наймання працівника на роботу без офіційного працевлаштування, тобто без укладання трудового договору, що у свою чергу, заборонено чинним законодавством України.

Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору є протиправною поведінкою, а тому роботодавці, які не оформлюють належним чином своїх працівників, несуть юридичну відповідальність за такі дії. Так, відповідно до статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження. У разі вчинення такого порушення повторно протягом двох років з дня виявлення порушення застосовується штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення. Слід зазначити, що сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.

Також, відповідно до частини третьої  статті  41 Кодексу України  про адміністративні правопорушення  (КУпАП) фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі повторного протягом року вчинення такого порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, накладається штраф від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, відповідно до чинного законодавства України роботодавець може допустити працівника до роботи лише після укладення з ним трудового договору та надання повідомлення Державній податковій службі України та її територіальним органам про прийняття такого працівника на роботу.