- збройної агресії чи

- загрози нападу,

- небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та

передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для:

1. відвернення загрози,

2. відсічі збройної агресії та

3. забезпечення національної безпеки,

4. усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також

5. тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно з підпунктом 5 пункту 1 статті 6 вказаного Закону в указі Президента України про введення воєнного стану зазначається ... вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв'язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до Указу Президента України від 24.04.2022 № 64/2022 (далі — Указ 64) в Україні (тобто на всій території країни - прим. авт) введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Одночасно в п. 3 Указу 64 визначено, які саме конституційні права і свободи людини і громадянина тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися. Зокрема, це права, передбачені статтями 43-44 Конституції України, які передбачають право на працю та право на страйк для працюючих.

Запроваджувати та здійснювати в Україні, або окремих її місцевостях обмеження вказаних конституційних прав, відповідно до ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» може військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування. Цією ж статтею передбачено перелік заходів правового режиму воєнного стану. З наведеного в Законі переліку заходів правового режиму воєнного стану для трудових відносин прямо визначальними є такі:

1. трудова повинність для працездатних осіб (п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону);

2. використання потужностей та трудових ресурсів підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони (п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону).

Трудова повинність — можлива для певної категорії осіб, які відповідають таким критеріям:

• працездатні (тобто не мають протипоказань до виконання певних робіт);

• не залучені до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення;

• не заброньовані за підприємствами, установами та організаціями на період дії воєнного стану.

Чітко передбачена мета запровадження, а саме:

1. виконання робіт, що мають оборонний характер;

2. ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій, які виникли в період дії воєнного стану;

3. залучення в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт, що виконуються для:

4. задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів і сил цивільного захисту,

5. забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення

Окремий критерій — види робіт — які не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки осіб.

Гарантія для осіб, залучених до виконання суспільно корисних робіт — на час виконання таких робіт за ними зберігається попереднє місце роботи (посада).

Порядок залучення працездатних осіб в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт та питання їхнього соціального захисту з урахуванням вимог закону визначаються Кабінетом Міністрів України. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 р. № 753 затверджено Порядок залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану (надалі - Порядок залучення).

Порядком залучення визначено, що таке суспільно корисні роботи та що таке трудова повинність.

Так, суспільно корисні роботи — це види тимчасової трудової діяльності працездатних осіб в умовах воєнного стану, які провадяться з зазначеною вище метою. Порядок залучення уточнює, що ці роботи не можуть бути пов'язані з підприємництвом або іншою діяльністю, спрямованою на одержання прибутку.

Трудова повинність, відповідно до Порядку залучення, це короткостроковий трудовий обов'язок на період мобілізації і воєнного часу з метою:

- виконання робіт, що мають оборонний характер, а також

- ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, які виникли в період воєнного стану, та їх наслідків,

що не потребує обов'язкової згоди особи, стосовно якої запроваджується такий трудовий обов'язок.

Рішення про запровадження трудової повинності та залучення працездатних осіб до виконання суспільно корисних робіт приймається військовим командуванням та доводиться до відома населення через засоби масової інформації. Якщо є можливість - рішення приймається разом із місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Якщо такої можливості немає - самостійно військовим командуванням.

Порядок залучення також регламентує зміст рішення про запровадження трудової повинності, відомості, які мають бути зазначені в цьому документі.

В Порядку залучення передбачено, для яких категорій осіб може запроваджуватись трудова повинність, встановлюються обмеження залучення певних категорії осіб (вагітні жінки, матері, які мають малолітніх дітей, тощо). Крім того, встановлюються трудові гарантії та гарантії щодо оплати такої праці.

Матеріал підготував Кирило Казак, адвокат, партнер АО «КПД Консалтинг»

Додаткова інформація від ОК.Кадровик:

 

До суспільно корисних робіт залучаються працездатні особи, у тому числі особи, що не підлягають призову на військову службу, які за віком і станом здоров’я не мають обмежень до роботи в умовах воєнного стану (крім працездатних осіб, що залучені до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і заброньовані за підприємствами на період мобілізації та воєнного часу з метою виконання робіт, що мають оборонний характер), а саме:

• безробітні та інші незайняті особи;
• працівники функціонуючих в умовах воєнного стану підприємств (за погодженням з їх керівниками), що не залучені до виконання мобілізаційних завдань (замовлень) та не зараховані до складу позаштатних (невоєнізованих) формувань цивільного захисту, – у порядку переведення;
• особи, зайняті в особистому селянському господарстві;
• студенти вищих, учні та слухачі професійно-технічних навчальних закладів;
• особи, які забезпечують себе роботою самостійно.

З кожною із зазначених осіб укладається строковий трудовий договір.

Працівникам функціонуючих в умовах воєнного стану підприємств за виконання суспільно корисних робіт забезпечується оплата відповідно до умов оплати праці, встановлених за професією (посадою), на яку їх зараховано, і розмір такої оплати не може бути нижчим від розміру середньої заробітної плати за основним місцем роботи.