Працівника не лише можна, а й необхідно звільнити за власним бажанням під час лікарняного, якщо він не відкликав свою заяву про звільнення чи не домовився з роботодавцем про перенесення дати звільнення на пізніший строк. 

Роботодавець не вправі вимагати від працівника саме відпрацювати два тижні після подання заяви про звільнення, оскільки законодавство зобов'язує працівника лише попередити роботодавця про свій намір звільнитися не пізніше, аніж за два тижні до бажаної дати звільнення і це лише у випадках, коли працівник не має поважних підстав для звільнення.

Нагадаємо, що відповідно ст. 38 КЗпП, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після подання заяви про звільнення захворів і при цьому свою заяву не відкликав і не домовився з роботодавцем про перенесення дати звільнення, то йому необхідно видати всі гроші й документи тією датою, яку співробітник вказав у заяві про звільнення або ж після спливу двотижневого строку попередження. Якщо в день звільнення працівник не прийде за трудовою книжкою і розрахунком, необхідно направити йому письмове повідомлення про те, що він повинен з'явитися за трудовою книжкою або дати згоду на відправлення її поштою.