Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР

До стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки (ст. 7 та 8 цього Закону) зараховуються:

1) час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників даного виробництва, цеху, професії або посади;

2) час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці;

3) час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.

Якщо працівник, переведений на роботу на інше підприємство, повністю або частково не використав щорічні основну та додаткові відпустки і не одержав за них грошову компенсацію, то до стажу роботи, що дає право на щорічні основну та додаткові відпустки, зараховується час, за який він не використав ці відпустки за попереднім місцем роботи.

Таким чином, час перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати не зараховується до стажу для надання щорічної додаткової відпустки за шкідливі умови праці.

Анна Мілієнко-Самсонова, головний редактор електронної системи "Онлайн-консультант. Кадровик"