Фактично гнучкий режим праці в сучасних умовах роботодавці практикують досить давно, але в Кодексі законів про працю України досі не було встановлено чітких правил його застосування. Нарешті Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу» від 04.02.2021 р. № 1213-IX внесено необхідні зміни. Докладніше про них – далі.

Гнучкий режим робочого часу тепер називається «режим праці із саморегулюванням часу початку, закінчення та тривалості робочого часу впродовж робочого дня». Такий режим праці встановлюється за письмовим взаємним погодженням між працівником і роботодавцем незалежно від форми власності на визначений строк або безстроково, як під час прийняття на роботу, так і протягом тривалості трудових відносин.

Письмове погодження між працівником та роботодавцем під час застосовування гнучкого режиму робочого часу (далі – ГРРЧ) не є тотожним поняттям з укладенням трудового договору в письмовій формі. Тобто в разі встановлення ГРРЧ не потрібно обов’язково укладати письмовий трудовий договір.

Гнучкий режим робочого часу – це форма організації праці, якою допускається встановлення режиму роботи, що є відмінним від визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання відпрацювання сумарної кількості робочих годин протягом установленого облікового періоду.

Отже, під час установлення гнучкого режиму часу необхідно визначити порядок обліку відпрацьованого працівником робочого часу.

Обліковий період установлюється в колективному договорі підприємства. Він охоплює робочий час і години роботи у вихідні та святкові дні, години відпочинку. Щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, установлена графіком, може змінюватися протягом облікового періоду, але загальна сума годин роботи за обліковий період повинна дорівнювати нормі робочого часу в обліковому періоді. Обліковим періодом під час розрахунку відпрацьованого часу, як правило, є місяць. Однак, наприклад, у сільському господарстві може застосовуватися наскрізний розрахунковий річний період (від початку весняно-польових до закінчення осінньо-польових робіт). Для окремих категорій працівників морського, річкового та залізничного транспорту обліковим періодом може бути тур (час із моменту явки на роботу для поїздки до моменту явки на роботу для наступної поїздки).

Якщо ініціатором введення гнучкого режиму часу є роботодавець, то він зобов’язаний ознайомити не менш ніж за два місяці співробітників з умовами та специфікою переведення на режим гнучкого робочого часу та забезпечити точний облік відпрацьованого часу й ефективний контроль за найбільш повним і раціональним використанням робочого часу працівником.

Умови щодо завчасного повідомлення роботодавцем про новий графік роботи не розповсюджуються в разі загрози поширення епідемії, пандемії та/або на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру. Гнучкий режим робочого часу може встановлюватися в наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу. З таким наказом (розпорядженням) працівник має бути ознайомлений до запровадження ГРРЧ. Під час карантину введення гнучкого режиму часу не вважатиметься зміною істотних умов праці, тому за два місяці попереджати працівника не потрібно.

У разі письмового погодження між працівником і роботодавцем незалежно від форми власності останній, відповідно до структури робочого дня та встановленого облікового періоду кожного окремого працівника, повинен узгодити його час роботи з роботою інших співробітників через регулювання фіксованого, змінного часу й часу перерви на відпочинок і харчування.

Застосування гнучкого режиму робочого часу не тягне за собою зміни у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.

У разі порушення прийнятого гнучкого робочого часу, крім застосування відповідних дисциплінарних стягнень, працівники можуть переводитися на загальновстановлений режим без завчасного (за два місяці) повідомлення роботодавцем про таке переведення.