До Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області звернулась працівниця, яка на даний час перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до 3 років та є одночасно вагітною другою дитиною, просила роз`яснити її трудові права у разі ліквідації підприємства з яким вона перебуває у трудових відносинах.

В межах повноважень фахівець відділу з питань додержання законодавства про працю у Дніпровському регіоні Вікторія Капінус надає роз`яснення.

Щодо звільнення вагітної жінки при ліквідації підприємства.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пiд час звiльнення працiвникiв за п. 1 ст. 40 КЗпП України має бути дотримано певного порядку вивiльнення та враховано переважне право на залишення на роботi, порядок якого передбачений ст. 42 КЗпП України. Крiм того, в разi звiльнення за цiєю пiдставою дiють обмеження щодо звiльнення окремих працiвникiв, установленi ст. 184 КЗпП України.

У період відпустки по догляду за дитиною до 3 років за жінкою зберігається робоче місце, про це вказано в ст. 2 Закону України «Про відпустки». У вимогах ст. 184 КЗпП України заборонено звільнення вагітних жінок, що мають дітей до 3 років.

Щодо переведення та працевлаштування жінок, які перебувають у декретній відпустці.

Під час ліквідації підприємства з правонаступництвом звільнення жінок, зазначених у ч. 3 ст. 184 КЗпП України можливе лише за п. 5 ст. 36 КЗпП України шляхом переведення на інше підприємство, установу, які є правонаступниками. При цьому правонаступник зобов`язаний прийняти таких жінок на роботу у порядку переведення.

У разі повної ліквідації звільнення таких жінок відповідно до вимог ст. 184 КЗпП України відбувається з обов`язковим працевлаштуванням. Власник чи уповноважений орган здійснює їх працевлаштування самостійно або через державну службу зайнятості.

У разі якщо працівника звільнено обґрунтовано, з додержанням процедури звільнення, підстав для поновлення працівника немає. Але, при невиконанні власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом протягом трьох місяців обов`язку по працевлаштуванню звільненого працівника за п. 2 ст. 36 КЗпП України, зокрема вагітної жінки, за заявою такої особи може вирішуватися спір не про поновлення на роботі, а про виконання зобов`язання по працевлаштуванню.

Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 по справі №21-303а13, та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 по справі № 759/19440/15 (провадження № 14-105цс18).