Повітряні атаки та обстріли можуть застати працівників безпосередньо на робочому місці, в укритті підприємства або під час виконання робочого завдання. У таких ситуаціях роботодавцю важливо не лише подбати про постраждалого, а й правильно повідомити про подію та організувати її розслідування.

Чи вважається поранення внаслідок обстрілу нещасним випадком на виробництві, хто проводить розслідування та чи має працівник право на страхові виплати? Розбираємо ці питання разом із Оленою Воронковщю, адвокаткою Адвокатського бюро «Івана Хомича», budni.robota.ua

Поранення працівника під час обстрілу: чи вважається це нещасним випадком?

Так, поранення працівника внаслідок обстрілу під час виконання ним трудових обов’язків або перебування на території підприємства може бути визнане нещасним випадком, пов’язаним із виробництвом. Водночас кожен такий випадок потребує належного розслідування для встановлення його обставин, причин та зв’язку з виробництвом.

Особливості розслідування нещасних випадків, що сталися внаслідок воєнних (бойових) дій, визначає Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337.

Працівник отримав поранення внаслідок обстрілу на робочому місці – які дії роботодавця?

Насамперед роботодавець має організувати надання працівнику першої допомоги та викликати екстрену медичну допомогу. За можливості потрібно зберегти обстановку на місці травмування працівника до початку розслідування, якщо це не створює загрози для інших людей.

Також роботодавець має повідомити про нещасний випадок відповідні органи, зокрема Держпраці та Фонд соціального страхування, у порядку та строки, передбачені законодавством, а також вжити заходів для організації розслідування нещасного випадку та створення відповідної комісії.

Хто проводить розслідування такого випадку та за якою процедурою? Чи відрізняється вона від розслідування звичайного нещасного випадку на виробництві?

Розслідування такого нещасного випадку проводить спеціальна комісія. До її складу, крім представників підприємства та Держпраці, можуть входити представники Фонду соцстрахування, профспілки, а в разі загибелі працівника – також представники ДСНС, Держпродспоживслужби та Держатомрегулювання – залежно від обставин випадку.

Процедура має певні відмінності від розслідування звичайного нещасного випадку на виробництві. Комісія з’ясовує обставини та причини травмування, встановлює, чи пов’язаний нещасний випадок із виробництвом, визначає підстави для складання акта за формою Н-1, а також розробляє заходи для запобігання подібним випадкам у майбутньому.

Як діяти роботодавцю, якщо працівник отримав поранення не безпосередньо на робочому місці, а, наприклад, у бомбосховищі або під час евакуації?

Зазначений вище порядок не розмежовує випадки травмування працівників унаслідок обстрілів залежно від того, де саме вони перебували в цей момент – в укритті, виробничому приміщенні чи прямували виконувати робоче завдання. Тому перші дії роботодавця та порядок проведення розслідування в таких випадках не відрізняються.

Водночас під час розслідування комісія враховує конкретні обставини події та встановлює, чи пов’язаний нещасний випадок із виконанням працівником трудових обов’язків.

Чи може працівник розраховувати на страхові виплати у разі поранення? Від чого залежить право на них?

Так, працівник, а в разі його загибелі – члени його сім’ї, можуть мати право на страхові виплати. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачає, зокрема, страхову виплату втраченого заробітку залежно від ступеня втрати працездатності, допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю в розмірі середньої заробітної плати, а також одноразову грошову допомогу потерпілому або членам його сім’ї.

Однією з ключових умов для призначення таких виплат є належно оформлений акт розслідування нещасного випадку за формою Н-1.

Чи несе роботодавець відповідальність за поранення працівника внаслідок обстрілу, якщо він виконав усі вимоги щодо охорони праці та безпеки під час воєнного стану?

Якщо роботодавець забезпечив працівникам належні умови охорони праці та безпеки, виконав передбачені законодавством вимоги й належним чином провів розслідування нещасного випадку, сам факт поранення працівника внаслідок обстрілу не означає автоматичної наявності вини роботодавця.

У кожному конкретному випадку необхідно встановити, чи був причинний зв’язок між діями або бездіяльністю роботодавця та отриманими працівником ушкодженнями. Якщо такого зв’язку немає, а роботодавець виконав усі покладені на нього обов’язки щодо безпеки працівників, відповідальність за наслідки обстрілу не покладається на нього.

Водночас сам обстріл та спричинене ним поранення можуть розглядатися як обставини, які роботодавець об’єктивно не міг передбачити або запобігти їм, однак остаточні висновки залежать від результатів розслідування конкретного випадку.