Президент Володимир Зеленський підписав закон № 4840-IX, який передбачає оновлення системи державного нагляду та підвищення прозорості аудиту, інформує «Судово-юридична газета»

Документ гармонізує процедури контролю з європейськими стандартами та закладає основу для переходу до ризик-орієнтованої моделі перевірок бізнесу.

Як повідомлялося, Верховна Рада ухвалила закон «Про основні засади державного нагляду» (№14030), який передбачає докорінну зміну підходів до контролю. Йдеться про відхід від каральної моделі, що, за оцінками, супроводжувалася понад 500 тисячами перевірок щороку, штрафами на суму до €2 млрд та падінням прямих іноземних інвестицій на 20% у 2025 році.

Новий підхід запроваджує інститут незалежного аудиту: підприємці зможуть самостійно ініціювати перевірку для виявлення та усунення порушень без застосування санкцій, якщо це зроблено до планового контролю.

Одночасно передбачено створення єдиної інформаційної системи з рейтингом підприємств за рівнем ризику, який визначатиметься з урахуванням масштабів діяльності, історії порушень та потенційних наслідків.

Залежно від нарахованих балів бізнес відноситимуть до трьох категорій ризику — високого, середнього або незначного. Це безпосередньо впливатиме на частоту перевірок: не частіше одного разу на рік для високого ризику, раз на три роки — для середнього та раз на п’ять років — для незначного. За відсутності порушень і наявності позитивного аудиту інтервали можуть бути подовжені.

Додатковим інструментом зменшення тиску стане страхування відповідальності за шкоду довкіллю або третім особам — у такому разі перевірки для частини підприємств проводитимуться рідше.

Закон також зобов’язує органи державного нагляду щороку до 1 лютого публікувати звіти про виконання планів перевірок із поясненням причин невиконаних заходів. Водночас бізнес отримає право на безоплатні індивідуальні консультації від контролюючих органів, які можна буде використовувати як аргумент під час перевірок або в суді.

Окремо врегульовано питання зупинення діяльності підприємств: такі рішення можливі виключно через суд і лише у разі загрози життю, здоров’ю людей або довкіллю. Після усунення порушень роботу можна буде відновити у стислі строки.

Документ також чітко розмежовує законні підстави для недопуску інспекторів і випадки незаконного перешкоджання перевіркам, а також вводить скорочену судову процедуру у спорах щодо допуску до контролю.

Крім того, бізнес отримує розширені можливості для судового захисту: рішення органів нагляду можна оскаржувати, а завдані збитки — відшкодовувати за рахунок бюджету. У разі систематичного визнання дій інспектора протиправними передбачена дисциплінарна відповідальність.

Очікується, що реалізація закону стане основою переходу до сервісної моделі державного нагляду, однак фактичні зміни залежатимуть від підзаконних актів, запуску цифрової інфраструктури та темпів впровадження реформи.