Міністерство освіти і науки України розробило проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання діяльності державних наукових установ» та винесло його на громадське обговорення. Проєкт постанови підготовлено на виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (у частині відновлення виборів керівників державних наукових установ, призупинених на час дії воєнного стану) та доручення прем’єр-міністерки України Юлії Свириденко.

Документ спрямовано на вдосконалення системи управління державними науковими установами, забезпечення прозорості та демократичності процедур обрання їхніх керівників, а також запровадження ефективного механізму оцінювання діяльності керівника на основі ключових показників ефективності (KPI).

Вибори керівників державних наукових установ відновлено на законодавчому рівні — на 2026 рік Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» зупинено дію пункту 7-1 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». 

Що саме передбачає проєкт постанови

Проєкт акта передбачає затвердження кількох документів, які регулюють повний цикл управління державною науковою установою:

• Методичні рекомендації щодо особливостей обрання керівника державної наукової установи;
• Типову форму контракту з керівником державної наукової установи;
• Рекомендації щодо формування ключових показників ефективності (KPI) та оцінювання їхнього виконання;
• Порядок подання та розгляду щорічного звіту керівника.

Такі інструменти мають забезпечити узгодження стратегічних цілей розвитку установи з персональною відповідальністю керівника за досягнення вимірюваних результатів.

Як працюватиме нова модель управління

Запропоновані МОН зміни поєднують три взаємопов’язані інструменти управління діяльністю державних наукових установ.

Перший інструмент. Керівника державної наукової установи обирають через таємне голосування колективу штатних наукових працівників на строк до п’яти років.

За рішенням організаційного комітету голосування може проводитися також у дистанційній електронній формі із застосуванням засобів електронної ідентифікації (зокрема КЕП, BankID, Дія.Підпис) за умови дотримання вимог захисту інформації та таємниці голосування.

Другий інструмент — контракт із керівником, який передбачає систему ключових показників ефективності (KPI). Такі показники можуть встановлюватися за рішенням органу управління та пов’язуються зі стратегічними цілями розвитку установи.

Третій інструмент — системне щорічне звітування керівника. Керівник подаватиме щорічний звіт про діяльність установи, який розглядатиметься на зборах трудового колективу та вченою (науковою, науково-технічною або технічною) радою. Це дає змогу науковим працівникам ознайомитися з результатами роботи керівника та оцінити виконання визначених завдань.

Такий підхід дозволить органам управління здійснювати більш об’єктивний моніторинг діяльності державних наукових установ, стимулювати результативність наукової роботи та забезпечити змінність керівництва. Одна й та сама особа не може обіймати посаду керівника відповідної державної наукової установи понад два строки.

Оцінювання діяльності керівників

Проєкт акта передбачає запровадження системи ключових показників ефективності (KPI) діяльності керівника.

Такі показники можуть встановлюватися за рішенням органу управління та пов’язуються з основними напрямами діяльності наукової установи: розвитком досліджень, кадровою політикою, залученням фінансування, міжнародною співпрацею, експертною діяльністю, модернізацією матеріально-технічної бази,  що сприятиме успішнішому проходженню чергової державної атестації діяльності державних наукових установ.

Керівник щороку подаватиме звіт про діяльність установи, який розглядатиме вчена рада. У звіті передбачено аналіз результатів діяльності установи, зокрема SWOT-аналіз, а також інформацію про виконання встановлених показників.

Додаткові управлінські механізми

Проєкт постанови також врегульовує низку ситуацій, які раніше не мали чітко визначеного нормативного алгоритму. Зокрема, йдеться про:

• діяльність установ у стані реорганізації;
• виконання обов’язків керівника тимчасово призначеними особами;
• організацію діяльності наукових установ подвійного підпорядкування.

Також документ уточнює, що у разі перейменування або реорганізації наукової установи строки перебування особи на посаді керівника підсумовуються. Це унеможливлює ситуації, коли керівник може фактично необмежену кількість разів переобиратися після формальних змін у статусі чи назві установи.

Це має забезпечити правову визначеність і передбачуваність управлінських процедур.

Громадське обговорення

Проєкт постанови оприлюднено для громадського обговорення. Зауваження та пропозиції проєкту акта приймає Міністерство освіти і науки України до 20 березня 2026 року на електронну адресу: oksana.dvyhun@mon.gov.ua 

Відповідальна особа — Оксана Двигун, державна експертка експертної групи з питань відкритої науки та систем оцінювання ефективності директорату розвитку науки
тел. (044) 287-82-07.

МОН запрошує долучатися до обговорення, щоб сформувати сучасну та прозору систему управління державними науковими установами.