Поняття «відпустка за власний рахунок» у сучасному українському законодавстві не використовується. Кодекс законів про працю України та Закон України «Про відпустки» передбачають відпустки без збереження заробітної плати. Під час дії воєнного стану можливе надання таких відпусток трьох видів:

1. Відпустка без збереження заробітної плати, що надається працівникові в обов’язковому порядку, відповідно до статті 25 Закону України «Про відпустки»;
2. Відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін, передбачена статтею 26 Закону України «Про відпустки»;
3. Відпустка без збереження заробітної плати, яка надається в обов’язковому порядку за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, передбачена частиною 4 статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Тривалість такої відпустки не може перевищувати 90 календарних днів.

При обрахуванні стажу роботи, що дає право на основну щорічну відпустку, слід враховувати: відпустка без збереження заробітної плати, що надається працівникові в обов’язковому порядку, відповідно до статті 25 Закону України «Про відпустки», входить до такого стажу, а інші відпустки без збереження – ні.