Реорганізація в державному секторі є управлінським рішенням, однак для працівника вона відбувається в чітко визначених правових межах. Закон спрямований на збереження трудових прав і встановлює прозорий порядок дій роботодавця у разі можливого вивільнення.

Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України  юридична особа може припинятися шляхом реорганізації — злиття, приєднання, поділу, виділу або перетворення — з переходом усіх прав і обов’язків до правонаступника. Для органів виконавчої влади та їх територіальних органів ці процеси здійснюються за Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074.

Реорганізація не припиняє дії трудового договору. Стаття 36 Кодексу законів про працю України визначає, що зміна підпорядкованості або реорганізація установи не впливає на трудові відносини з працівником. Припинення трудового договору з ініціативи роботодавця можливе, зокрема,  у зв’язку зі скороченням чисельності або штату відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу.

Порядок вивільнення працівників детально врегульований статтею 49-2 Кодексу законів про працю України. Про майбутнє вивільнення працівника персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Під час вивільнення враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням роботодавець зобов’язаний запропонувати працівникові іншу роботу в тій самій установі за наявності відповідних вакансій.

 У разі масового вивільнення роботодавець інформує державну службу зайнятості та повідомляє первинні профспілкові організації, надаючи інформацію про причини, строки та категорії працівників, яких це стосується, а також проводить консультації щодо зменшення негативних наслідків таких рішень.

Для працівників, які мають статус державних службовців, застосовується цей самий порядок із визначеними Законом особливостями. Про наступне вивільнення їх персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів, із завчасним інформуванням профспілок та проведенням відповідних консультацій.

Звільнення у зв’язку зі скороченням супроводжується фінансовими гарантіями. Працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку, а державному службовцю — у розмірі двох середньомісячних заробітних плат. Також здійснюється компенсація за всі невикористані дні щорічних і додаткових відпусток.

 В умовах воєнного стану трудові відносини регулюються з урахуванням спеціальних норм законодавства, водночас базові гарантії працівників, визначені трудовим законодавством, залишаються чинними.

Реорганізація державної установи потребує зваженого підходу та балансу між інтересами держави й працівників. Дотримання визначених Законом процедур, відкритий діалог і повага до трудових прав сприяють проходженню організаційних змін у правовий та коректний спосіб, зберігаючи довіру всередині колективів і стабільність публічної служби.