Строки та періодичність виплати заробітної плати працівникам визначено ст. 115 КЗпП та ст. 24 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108/95-ВР).

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Аналогічна правова позиція визначена в ст. 24 Закону № 108/95-ВР.

Вказаними нормами передбачено, що виплата заробітної плати повинна здійснюватися:

1. Регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця.

2. Не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

3. Не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, рахується в межах місяця між виплатою авансу та зарплати за другу половину місяця. Тому не є порушенням, коли, наприклад, зарплату за другу половину місяця виплатили 24 серпня, а аванс за вересень 14 числа, оскільки 16-денний проміжок стосується виплат авансу та зарплати за один місяць, а не між виплатами різних місяців.