Нові правила виконання квот з працевлаштування людей з інвалідністю: чи все зрозуміло для працівників та роботодавців?

З 1 січня 2026 року спосіб виконання квоти стане жорсткішим — він буде поширюватися на всіх роботодавців, не тільки приватних, але і державних.
Зайнятість осіб з інвалідністю буде зараховуватися як одних до двох. Це забезпечить справедливість для осіб з інвалідністю та створить рівність для всіх роботодавців (раніше обов’язок був лише у приватного сектору).
Ці нові механізми вимагають нових процедур і підзаконних актів, які Уряд мав розробити впродовж шести місяців.
Дотримуватися квот сьогодні в Україні мають майже 91 тис. юросіб, тому роботодавці починають хвилюватися і запитувати – як працювати з нового року?
Слід наголосити, що для підприємств, в яких є робочі місця зі шкідливими та небезпечними умовами праці, завжди існувала проблема з виконанням квоти. Тому, Верховна Рада в цьому законі запропонувала вирішення: КМУ має визначити небезпечні і шкідливі роботи, які не враховуються до квоти.
Розробити перелік таких робіт надзвичайно важливо уже зараз. Оскільки з січня від цього залежатиме кількість коштів, які будуть платити роботодавці як цільовий внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю.
Для розуміння, що це за суми:
У 2025 році понад 15 тис. підприємств не виконали квоту, тобто з січня почнуть платити внесок. У цьому році середній розмір штрафу за одного непрацевлаштованого працівника з інвалідністю на підприємстві становить 176 тис. грн на рік.
Тож якщо, наприклад, на шахті для розрахунку штрафу в квоту порахувати 500 посад шахтарів, які працюють під землею і куди неможливо взяти людину з інвалідністю, це призведе до фінансового колапсу підприємства.
Саме тому ініціюватимуть звернення до КМУ з вимогою публічно інформувати суспільство про стан розробки та ухвалення відповідних підзаконних актів і залучити до їх розробки як роботодавців, так і організації осіб з інвалідністю.