У період воєнного стану перенесення вихідних і робочих днів визначається трудовим чи колективним договором, а у разі їх відсутності – наказом роботодавця, погодженим із профспілкою або уповноваженими представниками працівників, пише Дебет-Кредит з посиланням на лист Держпраці від 27.08.2025 № Ц/2/2178-38-25.

Фахівці нагадують, що за частиною шостою статті 6 Закону від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» в період дії воєнного стану не застосовуються такі норми КЗпП:

• стаття 53,
• частина перша статті 65,
• частини третя – п’ята статті 67,
• статті 71, 73, 78-1.

Як діяла стаття 67 КЗпП "Вихідні дні" раніше і тепер?

Раніше стаття 67 КЗпП передбачала, що у випадку збігу святкового чи неробочого дня з вихідним — вихідний переносився на наступний робочий день. Також Кабінет Міністрів міг рекомендувати підприємствам переносити робочі та вихідні дні з метою раціонального використання робочого часу. Проте у період воєнного стану ці норми були призупинені Законом №2136-IX.

Згодом Законом від 22.11.2023 № 3494-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» було оновлено статтю 67 КЗпП. Зокрема, передбачено, що:

• перенесення вихідних і робочих днів (крім випадків, визначених КЗпП) може встановлюватися трудовим чи колективним договором;
• за відсутності відповідних положень у договорах — рішення приймає роботодавець наказом, погодженим з профспілковим органом або обраними представниками працівників.\

У зв’язку з цим, Держпраці зробила висновок: частина четверта статті 67 КЗпП у чинній редакції може застосовуватися навіть в умовах воєнного стану та не підпадає під обмеження Закону № 2136-IX.

Держпраці також наголосила, що за роз’ясненнями можна звертатися до Міністерства економіки як до головного органу, відповідального за політику у сфері праці та трудових відносин. Листи органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами та носять виключно інформаційний характер.