У постанові Верховного Суду від 22.05.2025 № 204/15342/23 зроблено висновок про те, що «чотири місяці рахуються від дня, коли Закон № 2352-IX набрав чинності, тобто з 19.07.2022.

Причому цю підставу (п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП для припинення трудового договору не слід ототожнювати зі звільненням у зв`язку з прогулом (п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП.

Для припинення дії трудового договору за відповідною підставою мають бути одночасно дотримані 2 обов`язкові умови:

✔️фактична відсутність працівника на робочому місці понад 4 місяці поспіль;
✔️відсутність інформації у роботодавця про причини такої відсутності понад 4 місяці підряд (при цьому не має значення поважність чи неповажність причин такої відсутності).

Крім того, звільнення буде незаконним, якщо роботодавець надав працівнику відпустку без збереження зарплати на період дії воєнного стану.