В Україні, згідно з Кодексом законів про працю (КЗпП), неможливо укласти договір про повну індивідуальну чи колективну (бригадну) матеріальну відповідальність з неповнолітнім працівником.

Таке обмеження прямо встановлене статтею 135-1 Кодексу законів про працю України, яка встановлює, що письмові договори про повну матеріальну відповідальність укладаються з працівниками, які досягли вісімнадцятирічного віку.

Основна причина такої норми полягає в особливому правовому статусі неповнолітніх. Законодавство України, як і міжнародні норми, надає особливий захист неповнолітнім працівникам, обмежуючи їхню відповідальність та гарантуючи їм відповідні гарантії, зокрема щодо покладання матеріальної відповідальності.

Водночас хоча неповнолітні не несуть повної матеріальної відповідальності на підставі договору про повну матеріальну відповідальність, вони все ж можуть бути притягнуті до обмеженої матеріальної відповідальності згідно із загальними нормами КЗпП. Це означає, що вони відповідають за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації, у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду роботодавець повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 КЗпП.

Суд при визначенні розміру шкоди, що підлягає покриттю, крім прямої дійсної шкоди, враховує ступінь вини працівника і ту конкретну обстановку, за якої шкоду було заподіяно. Коли шкода стала наслідком не лише винної поведінки працівника, але й відсутності умов, що забезпечують збереження матеріальних цінностей, розмір покриття повинен бути відповідно зменшений.

Суд може зменшити розмір покриття шкоди, заподіяної працівником, залежно від його майнового стану, за винятком випадків, коли шкода заподіяна злочинними діями працівника, вчиненими з корисливою метою. (стаття 137 КЗпП)

Повна матеріальна відповідальність може наставати для неповнолітніх лише у виняткових випадках, прямо передбачених статтею 134 КЗпП, наприклад:

• якщо шкоду заподіяно внаслідок дій працівника, що мають ознаки злочину;
• якщо шкоду заподіяно працівником, який перебував у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння;
• якщо шкоду заподіяно не при виконанні трудових обов’язків.

У цих випадках, відповідальність настає безпосередньо згідно із законом.

Якщо неповнолітньому працівникові пропонується укласти договір про повну матеріальну відповідальність йому слід відмовитися від підписання такого договору посилаючись на статтю 135-1 КЗпП. Роботодавець не має права вимагати укладення такого договору про повну матеріальну відповідальність з особою, яка не досягла 18-річного віку.