Обов'язковість проходження періодичного медичного огляду для директора та головного бухгалтера залежить не від назви посади, а від сфери діяльності підприємства та умов праці на конкретних робочих місцях, зазначає Щербина Світлана, Дебет-Кредит

Законодавство виділяє дві основні групи працівників, які підлягають обов'язковим медоглядам:

1) Працівники, зайняті на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці, або таких, де є потреба у професійному доборі. Перелік таких робіт та факторів затверджено наказом МОЗ від 21.05.2007 р. №246. Якщо умови праці директора або головного бухгалтера, підтверджені атестацією робочих місць, підпадають під дію цих переліків (наприклад, перевищення рівня електромагнітного випромінювання від комп'ютерної техніки), вони повинні проходити медогляд;

2) Працівники, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб. Перелік таких професій, виробництв та організацій затверджено постановою КМУ від 23.05.2001 р. № 559 та деталізовано наказом МОЗ від 23.07.2002 р. №280. Наприклад, якщо підприємство працює у сфері громадського харчування, торгівлі продуктами, водопостачання, або є закладом освіти чи охорони здоров'я, його керівний склад, включно з директором, підлягатиме обов'язковому профілактичному медогляду. Головний бухгалтер, як правило, безпосередньо не контактує з продукцією чи населенням, тому на нього ця вимога зазвичай не поширюється, якщо тільки специфіка роботи підприємства не визначає інше.

Отже, посади директора та головного бухгалтера самі по собі не є прямою підставою для обов'язкового медогляду. Вирішальним є те, до якої з перелічених категорій належить їхня діяльність та/або умови праці на конкретному підприємстві. Роботодавець несе відповідальність за організацію та своєчасність проходження медоглядів відповідними працівниками.

Висновок: Обов’язкові періодичні медогляди для директора та головного бухгалтера не передбачені, якщо вони не працюють у шкідливих або небезпечних умовах.

Роботодавець може за власним рішенням організувати медогляди для цих посад, але це не є вимогою законодавства. При цьому витрати на обов’язкові медогляди покладаються на роботодавця, якщо огляди потрібні за законом.