Для отримання допомоги по вагітності та пологах жінкою, яка працює на 0,5 ставки за основним місцем роботи та на 0,5 ставки за внутрішнім сумісництвом, важливо враховувати наступні моменти, звертає увагу factor.academy:

Право на допомогу

Працівниця має право на відпустку та допомогу по вагітності і пологах за обома місцями роботи – як за основним, так і за сумісництвом. Це право базується на медичному висновку (ст. 179 КЗпП, ст. 17 Закону про відпустки).

Оформлення відпустки

Відпустка по вагітності та пологах оформлюється на підставі листка непрацездатності, який може бути електронним чи паперовим.

Для роботодавця-сумісника паперовий листок має бути завіреним підписом і печаткою основного роботодавця.

Облік допомоги

З 04.04.2025 допомога по вагітності та пологах надається і за основним місцем роботи, і за сумісництвом. Тобто, якщо листок непрацездатності по вагітності та пологах відкрито 04.04.2025 або пізніше, то його слід оплачувати за всіма місцями роботи.

Розрахунок допомоги

Розрахунок середньоденної зарплати за сумісництвом проводиться окремо від розрахунку середньоденної зарплати за основним місцем роботи.

 Однак важливо пам’ятати, що під час обчислення середньої зарплати за сумісництвом слід враховувати, що загальна сума зарплати (основна та за сумісництвом) не може перевищувати максимальної величини бази нарахування ЄСВ. Така вимога поширюється на кожен місяць розрахункового періоду.

Щоб дотриматися цієї вимоги, працівниця зобов’язана надати роботодавцеві за сумісництвом спеціальну довідку про середню зарплату з основного місця роботи. Цю довідку складають за формою, затвердженою у додатку до Порядку № 1266. І винятків для внутрішнього сумісництва (тобто, коли один і той же роботодавець) не передбачено.

 Приклад розрахунку середньоденної зарплати для декретних за сумісництвом ви знайдете у статті Допомога по вагітності та пологах: як розрахувати середньоденну зарплату?

Також слід дотримуватись мінімального обмеження. Сума допомоги по вагітності та пологах не може бути меншою за розмір допомоги, обчисленої із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку (ч. 2 ст. 19 Закону про соцстрахування № 1105).