За загальним правилом, грошова компенсація за невикористану відпустку може виплачуватися за заявою працівника в разі, якщо частина відпустки перевищує 24 календарні дні або ж у разі звільнення працівника. Відповідну норму містить ст. 24 Закону від 15.11.1993 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон № 504), нагадує Таміла Радченко, uteka.ua

Проте для мобілізованих працівників діє окрема норма щодо виплати грошової компенсації за невикористану відпустку. А саме: працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом, за їх бажанням та на підставі заяви виплачується грошова компенсація за всі не використані ними дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Відповідна заява подається не пізніше останнього дня місяця, в якому працівник був увільнений від роботи у зв’язку з призовом на військову службу. Таку норму передбачено ч. 2 ст. 24 Закону № 504 згідно із Законом від 22.11.2023 № 3494-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань», який набув чинності з 24.12.2023.

Як бачимо, основним моментом цієї норми є те, що заява мобілізованого працівника на компенсацію за невикористану відпустку виплачується не пізніше останнього дня місця, в якому працівник був увільнений від роботи.

Наприклад, якби працівник був увільнений від роботи 22 лютого 2025 року у зв’язку з призовом на військову службу, то він мав би подати заяву про виплату компенсації за невикористану відпустку до кінця лютого 2025 року, і роботодавець зобов’язаний був виплати компенсацію за всі дні невикористаної відпустки.

Проте в нашій ситуації працівника призвали ще 2022 року, тому правило, передбачене ч. 2 ст. 24 Закону № 504, не діє. А отже, роботодавець не зобов’язаний виплачувати йому грошову компенсацію за всі дні невикористаної ним відпустки, тобто має право відмовити в задоволені його заяви.