З 27.09.2024 року діє нова підстави для звільнення працівників з ініціативи роботодавця — звільнення за порушення правил поведінки на підприємстві  частині розголошення конфіденційної або службової інформації (п. 14 ст. 40 КЗпП).

Адвокатського об’єднання «Адвокатська сім’я Лисенка» пояснює, коли та за що можна звільнити працівника за порушення правил поведінки на підприємстві п. 14 ст. 40 КЗпП України.

Що таке правила поведінки на підприємстві

Трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (ст. 21 КЗпП).

До початку роботи роботодавець зобов’язаний в узгоджений із працівником спосіб проінформувати працівника, зокрема,  про права та обов’язки, умови праці; правила внутрішнього трудового розпорядку (ст. 29 КЗпП).

Зверніть увагу, що при дистанційній роботі на працівника не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором (п. 5 ст. 60-2 КЗпП). Якщо наразі ви впроваджуєте правила поведінки на підприємстві, які є складовою правил внутрішнього трудового розпорядку, в тому числі для дистанційних працівників, перевірте чи в договорі прописано що такі працівники дотримуються трудової дисципліни.

Працівники зобов’язані працювати чесно і сумлінно, виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни (ст. 139 КЗпП). Трудова дисципліна на підприємствах забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю (ст. 140 КЗпП).

Роботодавець повинен правильно організувати працю працівників, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну (ст. 141 КЗпП).

Трудовий розпорядок на підприємствах визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку (п. 1 ст. 142 КЗпП).

Складовою правил внутрішнього трудового розпорядку можуть бути правила поведінки на підприємстві, в установі, організації, які містять положення, зокрема, про зобов’язання працівників про нерозголошення інформації з обмеженим доступом:

• інформації, що становить державну чи комерційну таємницю,
• про умови роботи з конфіденційною інформацією (п. 2 ст. 142 КЗпП).

За порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом (ст. 20 Закону про інформацію).

Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація (ст. 21 Закону Про інформацію).

Комерційна таємниця включає в себе тільки відомості та інформацію, яка не є легкодоступною для певних категорій осіб, про це вказав Верховний Суд в Постанові № 910/1759/19 від 23.11.2020.

За розголошення відомостей, що становлять комерційну таємницю, винні особи несуть відповідальність, установлену законом (ч. 6 ст. 36 ГК).

Згідно з ч. 2 ст. 130 КЗпП України працівник відшкодовує пряму дійсну шкоду.

Питання дотримання працівником умов конфіденційності під час трудових відносин все частіше постає в судах, при цьому КЗпП не містив норму, яка регулює це питання.

Законодавство надавало можливість встановлювати в договірному порядку відповідальність за порушення зобов`язань щодо конфіденційної інформації (надання/ненадання інформації, її використання (розголошення)), в тому числі постраждала сторона має право на відшкодування завданих збитків, спричинених порушенням умов про нерозголошення конфіденційної інформації. Тому, зазвичай з працівниками укладали договори про нерозголошення конфіденційної інформації.

І ось, маємо зміни до ст. 142 КЗпП, за якими підприємства мають право (а деякі обовʼязок) захищати інформацію з обмеженим доступом і зобовʼязувати працівників її  не розголошувати третім особам. А наслідком такого порушення для працівника може стати звільнення з роботи.

Отже, якщо підприємства хочуть звільнити працівника за порушення правил поведінки на підприємстві, то для початку ці правила та умови роботи з інформацією з обмеженим доступом треба розробити та запровадити на підприємстві, довести до працівників під підпис.

Чи обовʼязково запроваджувати правила поведінки на підприємстві?

Підприємства, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, є обʼєктами критичної інфраструктури зобовʼязані розробити та встановити правил поведінки на підприємствах (п. 3 ст. 142 КЗпП). Всі інші за бажанням та необхідністю.

Перелік підприємств, для який правила поведінки є обовʼязковими можна подивитись у:

• Переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженому Постановою КМУ № 83 від 04.03.2015 р.
• Порядок віднесення об’єктів до критичної інфраструктури, затверджений КМУ № 1109 від 09.10.20 р.

У деяких галузях економіки України для окремих категорій працівників діють статути і положення про дисципліну.

Порядок звільнення за порушення правил поведінки працівником

Оскільки ця підстава для звільнення міститься в ст. 40 КЗпП, тобто звільнення з ініціативи роботодавця, і правила поведінки є складовою правил внутрішнього трудового розпорядку, то їх порушення можна розцінювати як порушення трудової дисципліни. 

Тому роботодавець при звільненні за порушення правил поведінки, повинен дотримуватися процедури з визначеної ст. 147 — 149 КЗпП:

• строків притягнення до дисциплінарної відповідальності: не пізніше 1 місяця з дня його виявлення, але не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку,
• запросити від працівника письмові пояснення,
• враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

КЗпП вже містить норму про звільнення працівника за систематичного невиконання працівником без поважних причин правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення (п. 3 ст. 40 КЗпП).

Яка різниця між звільненням за п. 3 ст. 40 та п. 14 ст. 40 КЗпП?

за п. 3 ст. 40 КЗпП можна звільнити:

• за систематичні порушення, тобто звільненню повинна передувати як мінімум одна догана,
• за порушення обовʼязків, які  визначені трудовим договором, посадовою інструкцією  або правилами внутрішнього трудового розпорядку
• порушення повинно бути без поважної причини

 за п. 14 ст. 40 КЗпП можна звільнити:

•  за одне порушення правила поведінки,
• за порушення зобов’язання про нерозголошення інформації з обмеженим доступом, зокрема інформації, яка є конфіденційною,  становить державну чи комерційну таємницю,
• причина порушення не має значення.

Порядок звільнення працівника за невиконання працівником правил поведінки на підприємстві в частині положень, передбачених ч. ст. 142 КЗпП  на підставі п. 14 ст. 40 КЗпП:

1. визначити інформацію, яка є з обмеженим доступом (конфіденційна, таємна, службова тощо), затвердити її окремим положенням, наказом,
2. запровадити правила поведінки на підприємстві (внести зміни до правил внутрішнього трудового розпорядку доповнивши розділом щодо обовʼязку працівників не розголошувати інформацію з обмеженим доступом)
3. ознайомити працівників з правилами поведінки та положенням про конфіденційну інформацію під розпис,
4. у разі порушення правил поведінки зафіксувати факт порушення (акти, доповідні, службові розслідування тощо),
5. запросити письмові пояснення  у працівника,
6. видати наказ про звільнення на підставі п. 14 ст. 40 КЗпП.

Адвокат Ганна Лисенко, член Комітету НААУ з трудового права