Відрядження належить до трудових обов’язків працівників. Направлення у відрядження за розпорядженням керівника за рахунок підприємства для виконання завдання, обумовленого трудовим договором, є обов’язковим для працівника, зазначає Центральний регіон інспекційної діяльності у Дніпропетровській області

Відповідно п. 4 Розділу І Інструкції № 59 підприємство, яке відряджає працівника, забезпечує його коштами для здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансом).

Пунктом 11 Розділу ІІ Інструкції № 59 визначено, що відряджений працівник перед від’їздом у відрядження забезпечується авансом у межах суми, визначеної на оплату проїзду, найм житлового приміщення і добові витрати.

Тому, за умови дотримання роботодавцем вищенаведених вимог, відмова працівника від відрядження без поважних причин може кваліфікуватися як порушення трудової дисципліни.

Проте працівник має право відмовитися від поїздки у відрядження, зазначає експерт з трудового права Таміла Радченко, uteka.ua, але лише в таких випадках.

1. Він належить до категорії працівників, яких заборонено направляти у відрядження або дозволено направляти лише за їхньою згодою, а саме:

• забороняється направляти у відрядження:

– вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 176 КЗпП);

– чоловіків – батьків, які виховують дітей віком до трьох років без матері (у т. ч. у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також опікунів, одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів дітей зазначеного віку (ст. 1861 КЗпП);

• можна направляти у відрядження лише за їхньою згодою:

– жінок, які мають дітей віком від 3 до 14 років або дітей з інвалідністю (ст. 177 КЗпП);

– чоловіків – батьків, які виховують дітей віком від 3 до 14 років без матері (у т. ч. у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також опікунів, одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів дітей вказаного віку (ст. 1861 КЗпП).

Крім того, не можуть бути направлені у відрядження працівники:

• у зв’язку з відкриттям їм листка непрацездатності;
• під час перебування у будь-якій відпустці, зокрема і без збереження заробітної плати.

2. Очевидною є небезпека для його життя чи здоров’я під час такої службової поїздки.

Наголосимо, що роботодавець не має права вимагати від працівника виконувати роботи, що становлять очевидну небезпеку для його життя чи здоров’я, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці (ст. 153 КЗпП).

Отже, якщо працівника направляють у відрядження в місцевість, в якій або поруч з якою йдуть бойові дії, він може відмовитися, пояснивши, що виконання службових завдань у такому відрядженні загрожує його життю та здоров’ю.