Харасмент — це форма переслідування, домагання, дискримінації, що включає будь-яку образливу, зневажливу або принизливу для людини (одержувача) фізичну, словесну або невербальну поведінку. Слово «харасмент» походить від англійського harass «турбувати, тривожити, виснажувати, дошкуляти» і означає такі дії або поведінку, при якій хтось поводитися щодо вас неприйнятним, образливим, принизливим або застрашливим чином.

Сексуальні домагання — домагання сексуального характеру. Будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, мета або наслідок якої — порушення гідності особи, зокрема шляхом створення загрозливого, ворожого, принизливого або образливого середовища. Також визначаються як дії сексуального характеру, виражені словесно або фізично, що принижують чи ображають осіб, які перебувають у певних трудових чи службових відносинах. Сексуальні домагання найбільш розповсюджені у вертикальних трудових відносинах (керівник — підлегла), однак трапляються і в горизонтальних стосунках (між колегами). 

Як зазначає Лілія Єрмоленко, адвокат, член Центру сімейного права, Вища школа адвокатури НААУ, у Законі України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» (стаття 1) сексуальні домагання визначені як «дії сексуального характеру, виражені словесно (погрози, залякування, непристойні зауваження) або фізично (доторкання, поплескування), що принижують чи ображають осіб, які перебувають у відносинах трудового, службового, матеріального чи іншого підпорядкування».

Механізм захисту від сексуальних домагань, передбачений у ст. ст. 22, 23 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», дає можливість звернутися зі скаргою до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, уповноважених осіб (координаторів) із питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, правоохоронних органів держави та суду.

Окрім цього, Закон встановлює, що особа має право на відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих їй унаслідок дискримінації за ознакою статі чи сексуальних домагань.

Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» зобов’язує також роботодавця «вживати заходів щодо унеможливлення випадків сексуальних домагань», щоправда, не визначає, які саме заходи повинні вживатися, та не встановлює відповідальності за недотримання цієї норми.

Недопущення сексуальних домагань вже фіксується і у колективних договорах на підприємствах, у нормативно-правових документах. У багатьох університетах України прийняті Положення про профілактику та протидію сексуальним домаганням, є скриньки довіри для потерпілих.