25 років, 1305 тижнів або 219150 годин за своє життя ви проводите на роботі. Це третина від його загальної тривалості. Ще одна третина піде на сон. Застосування останньої третини – ваша приватна справа. Пропонуємо частину цього незадекларованого часу витрати на вивчення питання “що таке охорона праці в IT компаніях”.

Коли вперше чуєш слово «охорона праці», то одразу сіпається око і виникають уявлення про купу документації, журнали підписані чиєюсь кров’ю, пальці засунуті в усі розетки тощо. Звичайно в сучасному офісі ви рідко зустрінете  людей з пальцями в розетці чи оголені проводи, сучасний офіс ІТ компаній обладнаний клімат-контролем та спортзалом, смачною кавою, електросамокатами, йогою та смаколиками для pets and friends, розповідає Катерина Грімович, Інженерка з охорони праці racio.ua

Тож, виникає питання: «Хто тут так працює, що його треба від цього охороняти?»

Стосовно цього, нажаль, існують певні вимоги законодавства. Вони можуть нам подобатися чи не подобатись, викликати лють, роздратування, відчай і сльози. Але так чи інакше ми (особливо якщо “ми” – це дорослий та сталий бізнес) маємо їх дотримуватися.

Які вимоги “класичної“ охорони праці є щодо ІТ компаній?

Як роботодавець Ви маєте забезпечити:

• Наявність документації з охорони праці.
• Розподіл обов’язків щодо відповідальності з охорони праці.
• Отримання керівниками посвідчень у навчальному центрі.
• Проведення інструктажів та тренінгів працівникам.
• Оцінку умов роботи на робочих місцях (тобто їх “атестацію”).
• Повторення пункту 4 кожні 6 місяців.
• Повторення пункту 5 раз на 5 років.

Цей перелік –  дууууууже поверхневий опис того, що вимагає національне законодавство України від вас, як від бізнесу. Але є одне але, і навіть не одне, а кілька але.

Але… але… але… але…

Як написано в найстарішій технічній документації до цього світу: “Спочатку було слово, а потім вже охорона праці”.

Звичайно, якщо ми будемо займатися виключно “охороною праці” то справ у айті офісі небагато, але якщо змінити оптику за допомогою якої ми дивимось на наш предмет дослідження, то ми можемо дійти до доволі цікавих тем і  висновків.

Те, що ми звикли називати охороною праці або “ОП”,  в Європі та далі на захід називають HSE і давайте про це поговоримо.

H – health … це про людину,

S – safety … це про її взаємодію із предметами та людьми навколо,

E – environmental … про те, як попередні два пункти впливають на все, що нас оточує, а оточення відповідно впливає на нас.

Звернуть увагу, що в цій моделі ніхто, нікого й ні від чого не охороняє. Але всі взаємодіють з усіма у здоровий, безпечний та екологічний спосіб.

І тут у нас з’являється Ергономіка, вимоги до Освітлення, Акустика, Зональне планування,  Ментальне здоров’я, корпоративна Культура та Добробут працівників.

Life situation…

Жила була одна IT компанія. Шикарний офіс, панорамні вікна, все як в найкращих офісах Силіконової долини. Співробітники почали скаржитися на дискомфорт.  Причому ніхто не міг описати, що конкретно не так, просто “якось все давить”. Класична охорона праці у такому випадку застосовує інструмент “атестація робочих місць”. Приїхала лабораторія, поміряла світло, температуру, мікроклімат, повітря – все ок.  Справу закрито? Ніт. Замовляємо дослідження у колег, з підходом не “ОП”, а HSE і сучасне устаткування та методи вимірювання (які попросту не передбачені національним законодавством) демонструють пекельні, зашкалюючі показники по відблискам поверхонь та мерехтінню led ламп. Лампи замінено, поверхні декоровано іншим матеріалом. В офіс повернулися спокій та здорові KPI.

Тепер поговоримо про тренінги.  Що має знати ІТ фахівець про ті самі  “пальці у розетку”?

Якщо звернутись до класичної охорони праці, то усі працівники повинні проходити раз на 6 місяців інструктаж з охорони праці. Згідно вимог законодавства під час такого інструктажу ми маємо розповісти працівнику (обов’язково під підпис!!) про вимоги безпеки  перед початком роботи, під час виконання трудових обов’язків, після виконання робіт та що робити у разі екстреної ситуації, порядок надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах (десь тут ви втомилися навіть читати про це), як діяти у разі пожежі, практичні навички дій у разі пожежі (як правильно евакуюватись з приміщення чи то перебуваючи на робочому місці чи будучи вдома).

І тут є два важливих моменти.

Перший – багато працівників ІТ компаній мають гнучкий графік роботи і можуть працювати, як з офісу, так і з дому або іншого зручного куточку. Про які саме умови його інструктувати?

Другий – якщо дорослій людині розповідати про формальні правила, які вона не може навіть подумки співвіднести із собою та своїм щоденним оточенням – максимум що отримаємо в результаті такого “навчання” це збитки які рахуватимуться за формулою – півгодини скуки помноженої на вартість 1 години праці. Чи працюють такі інструктажа на практиці – ні.

Який тут може бути вихід?

Застосовуємо ХСЕ підхід і говоримо із працівниками не про правила, а про їх здоров’я, фактичні навички щодо власної безпеки на робочому місці та взаємодії з колегами. Перевірено – працює. Причому особливо працює саме в Ай ТІ де люди мають високий рівень інтелекту та вимогливе ставлення до власних потреб.

Це два простих приклади із нашої щоденної практики які демонструють що, там де охорона праці немає відповіді на питання, HSE підхід дає не тільки відповіді, а й практичні стратегії.

Отже, Ви бачите, що охорона праці ІТ компаній обмежується не тільки журналами, наказами та інструкціями, але й комплексним підходом до здоров’я та безпеки кожного працівника. Охорона праці 21-го століття це не про пальці у розетку, а ще й про mental health, ергономіку, екологію а інколи навіть про ядерку. Охорона праці це – не про рабство нормативно – правової документації, а про створення приємного робочого середовища, де виникають нові ідеї та проекти.