Сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця - фізичної особи.

Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Законодавством не заборонено працювати за сумісництвом, якщо в цей час працівник за основним місцем роботи знаходиться у відпустці.

Анна Мілієнко-Самсонова, головний редактор електронної системи "ОК. Кадровик"